Держава має заплатити гонорар адвокатові, навіть якщо він програв справу

Сума, прописана в контракті про надання послуг щодо представництва інтересів клієнта, розглядається як власність адвоката. Відповідно, на неї поширюються конвенційні гарантії. Такий висновок зробив Європейський суд з прав людини.

Уранці послуги — увечері гроші

У липні 2004 року болгарський адвокат Георгій Чорбов підписав контракт із тодішнім Міністерством сільського господарства та лісів Болгарії. Йому доручалося виступати законним представником відомства в Міжнародному арбітражному суді в Парижі. За ці послуги міністерство мало заплатити 58100 левів (близько €29600) — включно з арбітражним збором і пов’язаними з участю у справі витратами. Як аванс адвокатові виплатили половину суми, а другу частину він повинен був отримати після закінчення розгляду. У листопаді 2005 року МАС ухвалив рішення не на користь болгарського відомства. Через кілька тижнів Г.Чорбов попросив чиновників виплатити решту суми, але в міністерстві на це ніяк не відреагували.

Тоді адвокат звернувся до Софійського районного суду та в лютому 2006 року на підставі наявного контракту отримав судовий наказ на суму 29,6 тис. левів (включно з витратами, пов’язаними з виконавчим процесом, і простою процентною ставкою за період із 1 лютого 2006 року до дня повної оплати).

Нотаріус, виконуючи доручення адвоката, направив у міністерство наказ про примусове виконання й попросив, щоб установа заплатила. Проте відомство не поспішало відповідати. Тоді Г.Чорбов написав омбудсменові, і лише тоді міністерство підтвердило, що отримало нотаріальний запит про оплату й виконавчий лист. І поспішило заспокоїти: навіть якщо в поточному бюджеті не виявиться коштів для погашення боргу, їх обов’язково передбачать у витратах на рік наступний.

Позов у відповідь

Наполегливість адвоката, мабуть, обурила чиновників. У липні того ж року міністерство спробувало притягнути його до дисциплінарної відповідальності. Проте Софійська колегія адвокатів відмовила у відкритті провадження, вирішивши, що дії колеги не суперечили інтересам клієнта.

Тоді у відомстві пішли іншим шляхом і подали позов про відшкодування збитків, заподіяних адвокатом унаслідок неналежного виконання своїх обов’язків. Ішлося про майже $570 тис. і 29,5 тис. левів (тобто суму авансу). Крім того, міністерство зажадало стягнути з юриста 4648 левів штрафу — 8% від суми контракту, що було передбачено в договорі на випадок, якщо заявник не виконає своїх зобов’язань.

До честі представників судової системи Болгарії, жодна інстанція не підтримала вимог чиновників у повному обсязі. Зокрема, у рішеннях судів наголошувалося, що збитки не були результатом поведінки адвоката. Проте Апеляційний суд м.Софії погодився з тим, що міністерство має право вимагати сплати штрафу, оскільки під час арбіт-ражного розгляду адвокат відмовився передати в міністерство прохання про надання оригіналу документа.

У червні 2011 року Верховний касаційний суд відмовив у перегляді цієї справи, і рішення апеляційного суду стало остаточним.

Г.Чорбов не заперечував проти сплати штрафу, але його претензії до міністерства зросли. Крім другої половини винагороди, він також зажадав понад 12,8 тис. левів штрафу, обумовленого в контракті в разі невиконання міністерством своїх зобов’язань. Також на той час набігли й відсотки за боргом — понад 20 тис. левів. Адвокат погодився з тим, аби штраф, що належало стягнути з нього, був утриманий із цієї суми.

Чекайте — і вам заплатять

Одначе знову виникли проблеми з асигнуваннями. Міністерство пообіцяло, що внесе ці витрати до бюджету наступного року, і попросило вислати... оригінал виконавчого листа. Адвокат повідомив вхідний номер, під яким документ був зареєстрований ще у 2006-му. На цьому листування обірвалося.

Почекавши 2 роки, Г.Чорбов знову нагадав чиновникам про борг. Яким же було його здивування, коли виявилося, що виконавчий лист загубився. Цей же аргумент був озвучений урядом й у Страсбурзі: мовляв, із радістю б заплатили, але без цього документа ніяк не можуть. Крім того, чиновники наполягали, що датою виникнення боргу слід уважати червень 2011 року — коли набрало чинності рішення апеляційної інстанції щодо їхнього позову.

Невиплата — уже порушення

У рішенні від 25.01.2018 у справі «Chorbov v. Bulgaria» ЄСПЛ підкреслив, що відсутність другої частини оплати відповідно до договору 2004 року є втручанням у право на майно, захищене відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд наголосив, що ні після отримання виконавчого листа, ні в ході цивільного процесу проти заявника міністерство не оспорювало дійсності договору в цілому або будь-яких його положень. Не ставився під сумнів і баланс у виплатах. Відповідно, болгарські суди не розглядали суми боргу, що належить адвокатові за контрактом. На цій підставі у Страсбурзі дійшли висновку, що борг виник у лютому 2006 року. Тому сам факт невиплати адвокатові залишку винагороди є порушенням ст.1 Першого протоколу.

Крім цього, ЄСПЛ звернув увагу на відсутність процедури, яка могла б прискорити виконання судового наказу або усунути негативні наслідки відстрочення таких дій, коли мова йде про вимоги, що висуваються до державної установи. Оскільки уряд Болгарії не вказав на наявність ефективного внутрішнього засобу правового захисту в таких ситуаціях, ЄСПЛ констатував порушення ст.13 конвенції в поєднанні зі ст.1 Першого протоколу.

Розглядаючи питання компенсації, у Страсбурзі вирішили не залишати лазівок для подальшої тяганини з виплатою. Тепер уже уряд країни-відповідача зобов’язаний виплатити Г.Чорбову €15000 (другу половину гонорару), а також відсотки, виходячи зі стандартної ставки в Болгарії, за період із 1.02.2006 (як передбачено у виконавчому листі) до дати повної оплати.

Крім того, ЄСПЛ погодився, що «нездатність влади виплатити залишок домовленої суми, а також тривалість і характер дисциплінарного розгляду мали викликати в заявника деякий емоційний стрес». Тому адвокатові будуть компенсовані й нематеріальні збитки в сумі €2000, тобто стільки, скільки він і просив при зверненні у Страсбург.

Якщо врахувати, що ЄСПЛ конвертував збитки в євро, а за 12 років відсотки за боргом майже в 3 рази перевищили належну адвокатові частину винагороди, то скупість чиновників обійшлася бюджету набагато дорожче.

Джерело