Для покарання адвоката за грубе порушення ПАЕ загальних слів замало

Максим ЗАБЛОТНИЙ, "Закон і бізнес"
 

Зупинення права на заняття адвокатською діяльністю є одним із трьох видів дисциплінарних стягнень, що може бути застосоване до правника за вчинення дисциплінарного проступку. Зміст цього стягнення полягає в тому, що протягом строку зупинення адвокат не працює та не бере участі в роботі органів самоврядування.

Практичні аспекти застосування цього виду дисциплінарного стягнення обговорювали представники органів адвокатського самоврядування під час круглого столу, що проходив 29 червня у смт Затока Одеської області. Він був організований Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури як захід з підвищення кваліфікації для представників дисциплінарних органів.

Голова ВКДКА Олександр Дроздов констатував, що застосування ДП КДКА стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю відбувається не завжди правильно. Серед типових помилок, які виявило узагальнення практики, він назвав незазначення в рішеннях конкретних дій адвоката, що свідчать про вчинення ним дисциплінарного проступку; неправильну кваліфікацію порушення відповідно до статей Закону та правил адвокатської етики або взагалі відсутність посилання на конкретні норми статей, порушених адвокатом. Також

іноді відсутнє належне обгрунтування застосування саме такого виду дисциплінарного стягнення.

«Зупиняючи право на заняття адвокатською діяльністю, дисциплінарні органи фактично на певний час позбавляють правника можливості працювати, що, без сумніву, завдає значної шкоди його діловій репутації та з великою ймовірністю призводить до втрати клієнтів — наголосив О.Дроздов. — Торік лише третина рішень регіональних КДКА була залишена без змін. То ж у цьому питанні ми маємо ретельно дотримуватися норм профільного закону».

Тим більше що рішення про накладення стягнення набуває чинності негайно. І навіть оскарження до ВКДКА не зупиняє його дії. На цей нюанс звернув увагу керівник секретаріату комісії Віктор Вовнюк. На його погляд, з огляду на значні репутаційні ризики варто було б за аналогією із судовим процесом передбачити на законодавчому рівні відтстрочення набуття чинності рішення ДП КДКА в разі його оскарження. «Без цього страждають, в кінцевому рахунку, клієнти адвоката — люди, яким Конституція гарантує право на професійну правову допомогу», — зауважив він.

Під час дискусії було озвучено кілька орієнтирів, якими мають керуватися дисциплінарні палати, обираючи вид стягнення. Ці критерії знайшли відображення у рішенні ВКДКА «Про практику застосування кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю», яке готувала робоча група під керівництвом заступника голови ВКДКА Андрія Місяця (рішення було затверджене 1 березня цього року).

Правник, зокрема, зауважив, що однією з підстав накладення такого стягнення згідно з п. 3 ч. 2 ст. 31 закону є грубе одноразове порушення ПАЕ. Водночас поняття «грубе» не визначене чинним законодавством, тож є оціночним. Відповідно, у рішеннях необхідно конкретизувати, в чому саме КДКА вбачає грубість. Наприклад, дії адвоката, що призвели до порушення прав і законних інтересів одразу кількох інших учасників відносин, визначених різними розділами правил — клієнта (розд.III), суду та інші учасників судового провадження (розд.IV), інших органів та осоіб (розд. V), інших адвокатів (розд.VI), цілком можуть бути кваліфіковані як грубе порушення ПАЕ. Також грубим порушенням з урахуванням обставин справи може бути невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (що є окремою підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, передбаченою ч.6 ст.34 закону).

Водночас при вирішенні КДКА питання щодо наявності ознаки грубого порушення має враховуватися те, що в межах дотримання принципу законності адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта (ст.8 ПАЕ).

Також під час круглого столу керівники регіональних органів адвокатського самоврядування, члени ВКДКА та регіональних дисциплінарних органів обговорили особливості допуску осіб до кваліфікаційних іспитів та їх складення, перспективи реформування процедури складення таких іспитів, а також практику оскарження рішень КДКА та ВКДКА у суді.