Медіація в Україні: панацея чи реальність?

 

 

Конфлікти виникали і завжди будуть виникати – це нормально. Як результат, можна втратити гроші, безліч нервових клітин, стосунки з сім’єю чи бізнес-партнерами. Але можна вирішити конфлікт і в найбільш оптимальний для всіх сторін спосіб, і все це зберегти. Про те, як залучити посередника в процес комунікації для аналізу конфліктної ситуації та пошуку рішення, що задовольнило б кожну сторону, й була мова на IV щорічному форумі «Медіація і право», організованому ГС «Українська академія медіації» разом з Радою адвокатів Одеської області.

8T5A6222

«На ІІІ форумі з медіації ми говорили про законопроект про медіацію і довіру, без якої з однієї сторони медіація неможлива, а з іншої - і не потребує законодавчого врегулювання. З того моменту пройшов рік, законопроект так і залишився законопроектом, але ми бачимо, що інтерес як професіоналів, так і суспільства до процедури примирення сторін в різних спорах лише зростає. Здавалося би, чому при відсутності закону інтерес до медіації зростає? Я думаю, що це відбувається тому, що медіація в першу чергу ґрунтується на довірі, а довіра - це те, чого нам всім не вистачає, і те, до чого всі так прагнуть», - зазначив на відкритті заходу Андрій Костін, заступник Голови Ради адвокатів Одеської області.

В першій сесії експерти обговорювали потенціал здійснення медіації нотаріусами.  Так, Ольга Оніщук, перший віце-президент Нотаріальної палати України, виділила певні переваги, які є в нотаріату для здійснення медіації:

- наявність власної готової системи самоврядування – Нотаріальної палати України. Отже, не потрібно створювати новий інститут, а державі не потрібно витрачати кошти для навчання кадрів;

- найбільша наближеність до населення;

- 2 в 1: нотаріус може виконати функцію медіатора і пізніше у разі потреби виконати нотаріальні дії стосовно тієї угоди, що була укладена в процесі медіації.

На сьогоднішній день, як зазначає Юрій Орзіх, приватний нотаріус, к.ю.н., доцент кафедри цивільного права Національного університету «Одеська юридична академія», в рамках правового поля проектів закону нотаріус опиняється за бортом в питаннях отримання функції медіатора. Тим не менш надія є, оскільки прослідковується взаємна вигода від долучення нотаріусів до процесу медіації.

За словами пана Орзіха, для нотаріату перевагою буде більш повне виконання місії нотаріату, а саме, як визначено в керівних принципах Міжнародного союзу латинського нотаріату: «Нотаріус має діяти так, щоб сторони уникнули будь-яких конфліктів в результаті його дій». Водночас нотаріат може надати інституту медіації 7000 осіб, що будуть виступати адептами медіації в суспільстві.

Проблемами може бути правова природа прибутків, які нотаріус мав би змогу отримувати додатково, а також виключення можливості для сумісництва, оскільки, окрім основної своєї діяльності, нотаріус може займатися лише викладацькою, науковою та творчою діяльністю. Експерти іронічно зазначають, що можна було б підвести медіацію під творчу діяльність, але це вже зовсім інша історія.

Під час другої сесії експерти розповідали про взаємодію різних альтернативних способів вирішення спорів. Так, Світлана Сергєєва, адвокат, медіатор Німецької адвокатської академії, партнер ТОВ «Юридичне бюро Сергєєвих», продемонструвала, як використовуються медіативні технології при вирішенні морських спорів у морських арбітражах. На її думку, це є досить логічним, враховуючи перенавантаження морських арбітражів та те, що дуже часто в ході арбітражного розгляду справ сторони дуже часто самі домовляються та підписують мирові угоди.

8T5A6257

Пані Сергєєва розглянула процедуру медіації на прикладі чотирьох арбітражів: Лондонської асоціаціі морських арбітрів, Німецької морської арбітражної асоціації в Гамбурзі, Сінгапурської палати морського арбітражу та Морського арбітражного центру в Еміратах, - стосовно правил медіації, медіаційного застереження, особливостей процедури, медіаційної угоди та медіаційних зборів. 

Про відмінності між процедурами медіації та врегулювання спору за участі судді розповів Андрій Костін. Одними з основних відмінностей пан Костін називає:

- роль, яку відіграє посередник: медіатор - забезпечує дотримання процесу, допомагає налагодити комунікацію між сторонами та підтримує сторони у пошуку ними взаємоприйнятного рішення; суддя - з’ясовує підстави та предмет позову, підстави заперечень, роз’яснює сторонам предмет доказування по категорії спору, який розглядається;

- місце в судовому процесі: медіація - на будь-якій стадії, врегулювання спору за участі судді - до початку розгляду справи по суті;

- бажаним результатом для медіації є консенсус, де результат має задовольнити інтереси всіх сторін, а суддя шукає компроміс, де сторони мають взаємно поступитися своїми позиціями.

З цього приводу Елла Катаєва, к.ю.н., заступник голови Одеського окружного адміністративного суду, медіатор Німецької адвокатської академії, тренер НШСУ зазначила, що ті позиції, що сторони виражають, зокрема, в позовній заяві та відзиві, не завжди відповідають потребам і інтересам сторін, а на їх встановлення орієнтується вже саме процедура медіації.

В практичній частині експерти акцентували увагу на основні психологічні моменти в процесі медіації, що дійсно дозволяють досягнути домовленості сторін. Тут Катерина Власюк, адвокат, медіатор, керуючий партнер юридичної компанії AVG, розповіла, на які психологічні аспекти потрібно звертати увагу на прикладі корпоративного спору на перетині з сімейним конфліктом, а також кримінальної справи внаслідок порушення правил дорожнього руху, що призвели до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

У свою чергу Світлана Ільницька, адвокат, медіатор, член правління ГО “Львівський центр медіації”, розповіла про використання медіативних методів для укладення договору (в даному випадку договору поставки між компаніями готельно-ресторанного бізнесу), а також про бізнес-медіацію у вирішення спорів у сфері господарського права. «Власне медіація - це про збереження ділової репутації, а відтак і про отримання більших прибутків, оскільки з бізнесом працюють тоді, коли в нього немає серйозних конфліктів з бізнес-партнерами та великої кількості судових справ. Завдяки відкритості реєстру судової системи дуже легко перевірити, чи перебуває компанія стороною в конфлікті, а в процесі медіації вже все відбувається конфіденційно», - зазначає пані Ільницька.

8T5A6331

Про роботу з інтересами та потребами сторін конфлікту в межах воркшопу «Серце медіації» розповіла Діана Проценко, Президент Національної асоціації медіаторів України, викладач Національного університету «Києво-Могилянська Академія». Вона поділилася баченням, як досягти всім бажаної концепції Win-Win, що входить в Гарвардську модель переговорів і проявляється не в тому, що сторони вперто стоять на своєму, а, дотримуючись власних інтересів, розуміють і враховують позиції та інтереси опонентів.

Велика завантаженість судів, тривалість і складність судового процесу, значні судові витрати, гласність судового розгляду, що призводить до розголошення конфіденційної інформації і т.д., - все це робить медіацію досить перспективним для України альтернативним методом вирішення спорів, на якому дві (або більше) сторони зустрічаються за участі нейтральної сторони - медіатора, - що сприяє досягненню сторонами взаємної згоди у вирішенні спору. При цьому основна увага приділяється потребам і інтересам сторін, а не їх правовим позиціям.

Також у процесі медіації конфліктуючі сторони самі приймають рішення, на відміну від формального судового процесу, де рішення приймає суддя. Єдиним моментом є недостатня популярізація цих процедур серед населення і відсутність розуміння сутності медіації, але будемо сподіватися, що це лише питання часу.