Швидкість замість якості: новела кримінального процесу

Віктор Мороз
керуючий партнер
АО «Suprema Lex»
 
Джерело:
 

Сьогодні довіра до судової влади та правоохоронної системи в Україні знаходиться на вкрай низькому рівні, що зумовлено тривалістю досудового розслідування та судового розгляду як цивільних, господарських та адміністративних, так і кримінальних справ, кадровим дефіцитом, високим рівнем корумпованості судової та правоохоронної систем, а також низкою інших чинників.

З метою подолання такого негативного явища як недовіра суспільства до суду та правоохоронних органів держава проводить судову реформу. Наразі сформовано склад нового Верховного Суду України, який якості діятиме як суд касаційної інстанції, починається робота щодо оновлення системи судів першої та апеляційної інстанції. Розуміючи, що без зміни процесуального законодавства навіть оновлений склад судової системи навряд чи зможе змінити нинішню систему судочинства, законодавець запропонував нові правила гри, викладені у Законі України №6232 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Незважаючи на чималу кількість достатньо прогресивних нововведень, запропонованих до всіх процесуальних кодексів, у Законі №6232 міститься низка положень, які можуть призвести до вкрай негативних наслідків.

Зокрема, такі положення стосуються стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні. В межах цієї публікації вважаємо за необхідне розглянути таку новелу кримінального процесу, запропоновану Законом №6232, як надання слідчому можливості закривати кримінальне провадження у зв’язку із завершенням строків досудового розслідування.

Пропонується як окрему підставу для закриття кримінального провадження передбачити сплив строків досудового розслідування, який для тяжких та особливо тяжких злочинів не повинен перевищувати 6 місяців з дня внесення відомостей щодо кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР), а для інших категорій злочинів має складати не більше ніж 3 місяці.

Пропонуючи зазначене нововведення до Кримінального процесуального кодексу України, законодавець виходив із необхідності забезпечення такого завдання кримінального провадження як швидке розслідування.

Так, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Насправді, наразі існує проблема з «фактовими» кримінальними провадженнями, в яких досудове розслідування здійснюється роками без пред’явлення будь-якій особі підозри (за фактом вчинення кримінального правопорушення), але з арештом майна з метою забезпечення доказів та вжиттям інших заходів, негативних для нормальної діяльності бізнесу. Крім того, існує проблема з надмірною завантаженістю слідчих та відсутністю у них об’єктивної можливості своєчасно розслідувати кримінальне провадження.

Можливо, введення механізму закриття кримінального провадження у зв’язку із завершенням строків досудового розслідування сприятиме подоланню проблеми зі зловживанням слідчими «фактовими» кримінальними провадженнями. Однак вже зараз існує практика, коли одне «фактове» кримінальне провадження закривається з одночасним відкриттям іншого «фактового» кримінального провадження, в якому продовжується розслідування того самого кримінального правопорушення.

Однак закриття кримінального провадження у зв’язку із завершенням строків досудового розслідування навряд чи вирішить проблему із надмірною завантаженістю слідчих та низькою ефективністю їхньої роботи. Натомість може суттєво постраждати повнота досудового розслідування. Сьогодні в більшості кримінальних проваджень досудове розслідування проводиться достатньо поверхнево, а за обмежених строків досудового розслідування слідчий навряд чи здійснюватиме всі необхідні слідчі дії.

Насамперед, від цього страждатимуть потерпілі, інтереси яких тепер не будуть захищені належним чином. Якщо слідчий вкладеться у відведенні строки досудового розслідування, то під час судового розгляду захист зможе показати неповноту досудового розслідування, що може мати наслідком уникнення відповідальності винної особи. Якщо ж слідчим не буде дотримано строків досудового розслідування, то винна особа зможе уникнути відповідальності просто через те, що досудове розслідування завершилося раніше, ніж були зібрані всі достатні й необхідні докази для оформлення обвинувального акту та передання справи до суду.

До того ж недобросовісні слідчі за неправомірну вигоду зможуть зволікати з досудовим розслідуванням, допомагаючи злочинцям уникати відповідальності за вчинені ними кримінальні провадження.

Щоправда, варто зауважити, що як запобіжник від дій або бездіяльності недобросовісного слідчого законодавець дозволив слідчому судді без обмежень у кількості та часі скасовувати постанови про закриття кримінального провадження у зв’язку із завершенням строків досудового розслідування, якщо буде встановлено неповноту або необ’єктивність досудового розслідування.

У будь-якому випадку якість слідства через забезпечення його швидкості шляхом механічного обмеження строків досудового розслідування може значно постраждати, що матиме негативний вплив на ефективність захисту інтересів потерпілих. Однак враховуючи, що у Верховній Раді зареєстровано Постанову «Про скасування рішення Верховної Ради України від 03.10.2017 р. про прийняття в цілому, як закону законопроект про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (реєстраційний №6232 від 06.06.2017 р.)», а Президент України має право вето, сподіваємося, що результати судової реформи не будуть спотворені через недалекоглядні та неефективні нововведення у кримінальному процесі.