Судді попросили законотворців вилучити статтю про фіктивне підприємництво

Проблеми фіктивності суб’єкта господарювання в спорах про донарахування грошових зобов’язань щодо податку на додану вартість сьогодні турбують не лише бізнес, а й суддівську спільноту. Адже позиція Верховного Суду України із цього питання змінювалася. Водночас володарі мантій мають керуватись і правовими позиціями Європейського суду з прав людини.

Неоднозначна позиція

Про це говорили на ІІ форумі з непрямого оподаткування, організованому Асоціацією податкових радників. Зокрема, доповідачі звертали увагу на важливість належного оформлення первинних документів, оскільки в майбутньому вони можуть бути підтвердженням реальності господарських операцій у суді. Хоч у 2015 році ВСУ змінив правову позицію, та визнав, що вирок суду за ст.205 («Фіктивне підприємництво») Кримінального кодексу щодо однієї особи позбавляє права на податкову вигоду всіх її контрагентів незалежно від реальності чи нереальності господарських операцій (див. «ЗіБ»).

«Ми говорили про те, як досліджуються первинні документи, про їх значення для визнання реальності операцій. Але, незважаючи навіть на ідеальне оформлення документів, маємо застосовувати практику ВСУ. Якщо є вирок за ст.205 КК, ми повинні на нього зважати», — сказала суддя Вищого адміністративного суду Валентина Юрченко. Однак, додала вона, судді тут є заручниками ситуації. Бо є також практика ЄСПЛ. Можна, зокрема, згадати класичне рішення у справі «Булвес АД проти Болгарії». Нагадаємо:страсбурзький суд визнав, що заявник не повинен нести відповідальності за порушення законодавства його контрагентами (див. «ЗіБ»). В.Юрченко знайшла в постановах, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, 18,5 тис. посилань на згаданий вердикт ЄСПЛ.

Належна обачність

Хоча платник і не несе відповідальності за контрагента, у господарських відносинах він має проявляти належну обачність. Про це також говорить практика страсбурзького суду. Компанія повинна перевіряти потенційних партнерів, мають бути відповідним чином оформлені договори тощо. «Невже замовник не може перевірити, яким автотранспортом буде перевозитися його товар? Чи можна сказати, що замовник несвідомо укладав угоду про будівництво з підрядником, в якого працює 2 особи? На мій погляд, це все повинно перевірятися», — вважає В.Юрченко. Володарка мантії звернула увагу на ту обставину, що на різних круглих столах представники бізнесу самі наголошують на необхідності попередньої перевірки контрагентів. Вони можуть приїхати в офіс без попередження, перевірити документи тощо (див. «ЗіБ»). Проте судді повинні пам’ятати й про ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вона гарантує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений власності інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, зазначалося, що під час розгляду податкових спорів інколи з’ясовується наявність вироку, в якому фігурує платник. Але податкова взагалі не заперечує, що операції були реальними. Більше того, навіть після набрання чинності вироком підприємство продовжує працювати. Однак судді не можуть нехтувати наявністю вироку. Натомість і платники, і фіскальний орган намагаються використовувати неоднозначності на свою користь, а судді стають заручниками ситуації.

Межі контролю

На форумі було приділено чимало уваги заходам, ужитим державою для контролю за платниками податків, зокрема реєстрації податкових накладних, перевіркам тощо. В.Юрченко зазначила, що в рішенні «Булвес АД проти Болгарії», крім іншого, зазначено, що держава має досить широкі межі розсуду для відповідних механізмів контролю. «Ми чули сьогодні, які механізми запроваджено. Перевірки, автоматизована система. Перевіряються накладні, прораховуються ризики, витребовуються документи. Як після цього звинуватити платника, що він ще чогось там не вжив? А з часом з’являється вирок про фіктивність контрагента…» — сказала вона. Законниця вважає, що судді мають перевіряти й первинні документи, брати до уваги зареєстровану накладну. На її думку, вирішення цього питання буде проблемою №1 для нового Верховного Суду. Тому краще за все було б просто вилучити ст.205 із КК. «Тоді не буде цих проблем». В.Юрченко запропонувала за підсумками форуму від імені асоціації звернутися з відповідним проханням до Верховної Ради. Щоправда, помічник народного депутата Віталій Наконечний повідомив, що такий проект уже є, але немає політичної волі поставити його на голосування. Тому краще звернутися до Уряду, аби він як суб’єкт законодавчої ініціативи сам ініціював унесення такого документа. Суддя Вищого адміністративного суду, віце-президент Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів Наталія Блажівська підтримала таку пропозицію та наголосила, що АПР підготує відкрите звернення із цього питання і до парламенту, і до Кабінету Міністрів.

Спільні проблеми

Вона також зауважила, що Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, укладена у 2014 році, передбачає можливість розгляду справ між сторонами Європейським судом справедливості. Тому «пройде буквально кілька місяців, і в національних судах адвокати будуть наполягати на тих позиціях, які сьогодні панують у цьому суді». Тому судді вже вивчають практику згаданої інституції. Крім того, на думку законниці, сьогодні потребують удосконалення взаємовідносини між платниками податків (особливо представниками малого й середнього бізнесу) та фіскальними органами. Н.Блажівська наголосила, що проблеми з адмініструванням ПДВ мають майже всі з понад 100 країн, які застосовують даний податок. При цьому вага останнього в доходах бюджетів держав є значною. Водночас у країнах ЄС, як і в Україні, наявні розходження між очікуваннями та фактичними надходженнями від податку. Так, у минулому році ця різниця в ЄС сягнула близько €160 млрд, а роком раніше — €170 млрд. Проте в різних країнах вона відмінна. Й Україні варто брати до уваги досвід передових держав. Наприклад, у Швеції, Фінляндії, Нідерландах різниця становить 4%, а в Румунії — 40%. «Ми бачимо, що проблеми є спільними. І вирішувати їх нам необхідно спільно. Тому що вони вже давно перейшли за межі однієї країни», — заявила Н.Блажівська.

Дискусія на рівні

За її словами, судді адміністративних судів детально вивчають практику європейських колег. Зокрема, нещодавно фіскальний орган Бельгії взяв до уваги практику Європейського суду справедливості, яка дозволяє повернення ПДВ навіть у тих випадках, коли не всі формальні критерії були дотримані. А загалом чимдалі більше країн Старого світу переходять до застосування принципу превалювання сутності над формою. Н.Блажівська зазначила, що в Україні володарі мантій також приділяють багато уваги принципам, про які говорять європейські інституції. «Це ще раз підтверджує, що ми сьогодні на рівні ведемо дискусію із суддями в інших країнах саме в аспекті розгляду спорів», — сказала вона. Й уточнила, що національні суди під час розгляду податкових спорів мають зважати на те, чи була господарська операція реальною, і відходити від формальних критеріїв. Доповідач запевнила, що володарі мантій і в подальшому стежитимуть за трендами європейської практики, а АПР ініціюватиме нові дискусії з найбільш актуальних питань. Тим часом варто покладати надії на новостворений Касаційний адміністративний суд у складі ВС та Велику палату ВС. Адже вони мають забезпечити єдність практики з урахуванням правових позицій ЄСПЛ. Щоправда, останнім часом укотре постало питання про те, чи є рішення страсбурзького суду джерелом права, а конвенція — вищою за національні закони. Відповідне звернення днями до Конституційного Суду направила омбудсмен.

 

Автор: ВІЛЕН ВЕРЕМКО

Джерело: "Закон і бізнес"