ВССУ висловився щодо виплати гонорару адвокату

Стягнути суму гонорару адвоката можна в разі, якщо договір про надання правової допомоги укладався за взаємною згодою і з вільним волевиявленням сторін, друга сторона підписуючи його, погодилася з умовами і розміром гонорару адвоката, угода недійсною у встановленому законом порядку не визнавалася, питання про її розірвання непорушувалося і умови не оскаржувалися. До такого висновку дійшла колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ по справі № 6-29021ск15 щодо виплати гонорару адвокату. 

Згідно із положенням ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи зі змісту положень ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.

Відповідно до статті 903 ЦК України плата за договором про надання послуг здійснюється замовником у розмірі, встановленому договором.

Так, ВССУ зазначив, що задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, вірно визначився із характером спірних правовідносин та нормою права яка підлягала застосування, обґрунтовано виходив із того, що договір про надання правової допомоги укладався за взаємною згодою та вільним волевиявленням сторін, відповідач підписуючи його, погодилася з умовами і розміром гонорару адвоката, правочин недійсним у встановленому законом порядку не визнавався, питання про його розірвання позивач не порушувала та умови не оспорювала, вказаний правочин є дійсним, доказів на підтвердження виплати позивачу гонорару за надані ним послуги не надала, за таких обставин суд дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позову про стягнення суми гонорару.

Ознайомитись з повним текстом рішення можна за посиланням.

Закон і Бізнес