У роботі адвоката багато що залежить від його техніки. Іноді на перший погляд безнадійна справа може бути повернута на користь клієнта в результаті застосування адвокатом тактичних інструментів, які можуть звести нанівець всі докази, отримані слідством, та в кінцевому результаті роблять справу виграшною. Одним з джерел корисних лайфхаків для кожного адвоката є судова практика. У зв'язку з цим метою цієї статті є аналіз найбільш цікавих, на думку автора, судових справ Верховного Суду за 2021 р., які стосуються практики визнання доказів недопустимими.

Справа стосувалася кримінального провадження проти заявника у зв’язку з торгівлею людьми та сутенерством.

Адвокати зможуть користуватися громадським транспортом у Києві під час локдауну за пред’явлення посвідчення адвокатів. Отримувати спеціальну перепустку, яка надає право на користування громадським транспортом визначеним категоріям працівників критичної інфраструктури міста, не потрібно.

НААУ підтримала проведення турніру зі стрільби. Ініціатор та організатор заходу – адвокат Сергій Лапутько.

З початку роботи Вищого антикорупційного суду (далі — ВАКС) у вересні 2019 р. прийнято ряд рішень, які стосуються не тільки корупційних злочинів, а й загальних проблем кримінального процесу. При підготовці цієї публікації проаналізовано судову практику Апеляційної палати (далі — АП) ВАКС за 2019–2021 рр. та виділено рішення, які змінили підходи до розуміння окремих норм КПК України.

Ордер є одним з письмових документів, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги (ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). 

Факт не встановлення особи іншого співрозмовника жодним чином не впливає на допустимість протоколу НСРД як доказу.

Ради адвокатів готують подання до КДКА

Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки в ордері не зазначено органу, в якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката.

11.09.1997 р. в Україні набрали чинності положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі — Конвенція), наділивши громадян України правом звернутись із заявою про порушення прав, гарантованих Конвенцією та/або протоколами до неї, до Європейського суду з прав людини (далі — ЄСПЛ). Тобто будь-яка особа, неурядова організація чи група осіб, які вважають себе потерпілими від допущеного органами державної влади порушення прав у ході кримінального провадження, можуть звернутися до ЄСПЛ з відповідною заявою.