«Адвокат, який просить скасувати повідомлення про підозру, повинен розуміти мету такого прохання», — Тарас Безпалий

Про практику скасування повідомлення про підозру у порядку пункту 10 та/або пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України слухачам Школи кримінальної практики Legal High School розповів Тарас Безпалий, радник ЮК «Правовий Альянс».

У статті 481 КПК України зазначено, що повідомлення про підозру спецсуб’єктам, до яких належать депутати, адвокати та судді, здійснюється Генеральним прокурором України чи його заступником. Лектор провів аналогію цієї статті та статті 32 КПК України, щоб довести, що слово «здійснюється» не може читатись по-різному в різних статтях одного кодексу. Це є своєрідним підтвердженням того, що вручати повідомлення про підозру може тільки суб’єкт, уповноважений на це законом. Проте є негативна практика стосовно цього випадку, з якою необхідно боротись.

Щодо статті 303 КПК України, Тарас Безпалий відзначив, що законодавством визначено конкретний перелік обов’язків працівників прокуратури при досудовому розслідуванні та розгляді справи. Ця стаття дозволяє оскаржувати дії, бездіяльність чи рішення прокурора, якщо він не здійснив тих процесуальних дій, які зобов’язаний був вчинити.

Лектор поділився власним досвідом: рішенням Зарічного райсуду м. Суми від 9 серпня 2017 року було скасоване рішення прокурора щодо вручення підозри. У цьому процесі Тарас Безпалий акцентував увагу на тому, що повідомлення про підозру його клієнту, депутату Обласної ради Сумської області, підписав прокурор області, доручив своєму заступнику вручити, а той передоручив зробити це начальнику ЖЕКу. Суд вирішив, що йому не було надано доказів належного повідомлення особи про підозру.

Зі схожих прикладів з практики спікер виокремив ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області у справі № 569/81/16-к від 11 січня 2016 року, в якій суддя прописує той випадок, коли повідомлення про підозру було вручене з порушенням вимог статті 278 КПК України брату підозрюваного, не містило погодження прокурора та його підпису, а також усіх необхідних даних. Крім того, підозрюваному не роз’яснено його процесуальні права. Суд погодився з тим, що таке повідомлення про підозру не відповідає вимогам КПК України, а тому підлягає скасуванню.

Лектор дав кілька порад стосовно того, що можна зазначати в прохальній частині скарги у порядку пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України. Перш за все, дозволяється подавати скаргу про визнання незаконною бездіяльності слідчого/прокурора щодо належного вручення повідомлення про підозру. Можна визнати невчиненими дії щодо вручення повідомлення про підозру або скасувати рішення слідчого/прокурора щодо вручення такого повідомлення. Також варто спробувати зобов’язати слідчого/прокурора вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей стосовно кримінального провадження за конкретною підозрою у вчиненні злочину.

Є також можливість встановлення факту відсутності процесуального статусу підозрюваного в порядку підготовчого судового засідання. Саме цей підхід лектор вважає найцікавішим для адвоката, адже те, що можна виправити на стадії досудового слідства, виправити на стадії суду вже не можна. На цьому етапі в порядку статті 290 КПК України у прокурора є дві можливі дії: відкрити матеріали чи вручити обвинувальний акт. Прокурор не може змінити підозру, перевручити її тощо.