До якого суду оскаржувати здійснення виконавчого напису, пояснив ВС

Правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов’язків, що пов’язані з нерухомим майном.

На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, скасовуючи попередні рішення у справі №755/5684/18-ц.
 
Особа просила визнати виконавчий напис, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу, таким, що не підлягає виконанню. Районний суд столиці позов задовольнив, апеляційний залишив це рішення в силі, зауваживши серед іншого, що порушення першою інстанцією норм процесуального права при відкритті провадження не може бути підставою для скасування рішення, оскільки це не призвело до неправильного вирішення справи.
 
А ось КЦС зазначив, що згідно з правилом про підсудність справ за вибором позивача, передбаченим у ч.12 ст.28 Цивільного процесуального кодексу (правила альтернативної підсудності), позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, можуть пред’являтися також за місцем його виконання.
 
Натомість у ч.1 ст.30 ЦПК сказано, що позови, які виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. При цьому виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги
 
за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано. Спір може стосуватись як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов’язків, пов’язаних з нерухомим майном.
 
Оскільки спір виник з приводу об’єкта нерухомого майна, він мав би розглядатися судом за місцезнаходженням майна.