Із санкцій нового КК зникнуть арешт і громадські роботи, а злочини класифікують за ступенями

Досі не бачена структура та формула кваліфікації злочинів, нові інститути та скорочення кількості покарань із 12 до 3. Ці та інші норми, запропоновані в проекті нового Кримінального кодексу, обговорили адвокати.

Звід законів, якого ви не впізнаєте

Новий КК, за прогнозам експертів, українці отримають уже у 2021 р. Проект «Загальної частини» оприлюднили для оцінки. Тож у Національній асоціації адвокатів України долучилися до публічної дискусії щодо новацій. Розробники проекту вирішили убезпечити кримінальний закон від так званого законодавчого спаму. Перша стаття кодексу говорить про стабільність, під якою передбачається можливість уносити до нього зміни лише двічі протягом календарного року, крім випадків декриміналізації злочинів. Більше того, кожна зміна до кодексу повинна проходити через експертизу Пленуму Верховного Суду.

Норма Конституції про те, що незнання закону не звільняє від відповідальності плавно перетекла до документа. Розробники пропонують запровадити презумпцію знання КК. Тобто не тільки юристи, а й громадяни мають ознайомитися з ним, бо ж, можливо, одні діяння декриміналізують, а інші — навпаки. Замість звичних розділів і статей проект пропонує книги. Їх у «Загальній частині» три: «Про кримінальний закон», «Про злочин», «Про кримінально-правові засоби». Нумерація теж відійде від традиційної: замість «стаття 3» буде «стаття 1.2.3», де 1 — це номер книги, 2 — розділу, а 3 — власне номер статті.

Автори планують замінити бланкетну норму про загальновизнані засади новим розділом «Принципи». Правники звернули увагу на те, що тепер у кодексі буде міститися свій перелік понять: «У цьому законі відповідні терміни мають таке значення...» Вочевидь, автори хочуть уникнути правової невизначеності та різночитання. Також на початку кожного розділу пропонується дати визначення термінів, що в ньому вживаються.

Не принципами та визначеннями єдиними. Правники вирішили розширити перелік завдань кримінального закону. Головним пропонується встановити убезпечення прав і свобод людини та громадянина, інтересів суспільства, держави й міжнародного співтовариства від злочинів. Тобто автори пропонують відійти від усталених формулювань «забезпечення охорони прав і свобод від кримінально-протиправних посягань, а також запобігання кримінальним правопорушенням». Важливо, що проект вичерпно установлює шляхи досягнення завдань кодексу: стимулювання осіб до правомірної поведінки, застосування покарань та інших кримінально-правових засобів, здійснення реституції та компенсації з метою захисту інтересів потерпілого, ресоціалізації та реінтеграції осіб, які скоїли злочини. Цікаво, що поняття «стимулювання до правомірної поведінки», вочевидь, запозичене з Кримінально-виконавчого кодексу.

Нетрадиційна класифікація

За словами головного доповідача та заступника голови комітету НААУ з питань кримінального права та процесу Олексія Гороха, в основу класифікації злочинів покладено саме шкоду, що завдається. Замість нині чинних ступенів тяжкості, пропонують розширити їх до 9, які поділяються на вже традиційні 4 види: невеликої, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі злочини. Тобто в майбутньому юристи будуть говорити десь так: «Злочин невеликої тяжкості 2-го ступеня».

Розробники нового кодексу взяли з «Особливої частини» кваліфікуючі ознаки та зібрали їх у загальній, таким чином з’явилася нова класифікація злочинів. Планується, що ступені тяжкості будуть ураховуватися при встановленні санкції та визначенні кримінально-правових засобів. Вид злочину впливатиме на призначення та звільнення від покарання й застосуванні інших кримінально-правових засобів.

Якщо в статті «Особливої частини» встановлено відповідальність за злочин, що спричинив істотну майнову шкоду, але цим же правопорушенням може бути спричинена й більша майнова шкода, відображена в іншій статті, то тяжкість злочину підвищується. На 2 ступені — якщо спричинена значна майнова шкода, на 4 — при тяжкій майновій.

На початку деяких розділів «Особливої частини» буде закріплений перелік обставин, які знижують і підвищують ступінь тяжкості. Розробники значно розширили перелік. Наприклад, на підвищення тяжкості злочину на один ступінь буде впливати використання ЗМІ, інформаційної системи чи мережі Інтернет, стать, перебування в шлюбі або інших близьких відносинах. О.Горох зазначив, що автори розуміють радикальність норм, а тому готові до діалогу та конструктивної дискусії. Книга 2 проекту розпочинається з розділу, який визначає правила кримінально-правової кваліфікації. Цей розділ, на думку, одного з авторів, є такою собі інструкцією для адвокатів, прокурорів та суддів при кваліфікації злочину.

Обирай: штраф чи в’язниця

Проект КК пропонує замість 12 видів покарань, які діють нині, залишити тільки 3: штраф, позбавлення волі та довічне ув’язнення. Оскільки найвища міра покарання застосовуються в нас нечасто, мова йде лише про 2 види. Куди ж поділися інші? Звичайно, автори не наважилися «видалити» їх із кодексу. Більшість покарань, таких як громадські та виправні роботи, розробники планують зробити складовою пробації. Інші ж перейдуть у розділ «Засоби безпеки». Під останніми розуміють примусову психіатричну допомогу, обмежувальні засоби та оприлюднення інформації про особу, яка скоїла злочин. Тому радіти лиходіям не варто, бо скорочення покарань говорить про їх невідворотність. Останній засіб викликав дискусію серед адвокатів. Створення відкритого реєстру на кшталт Opendatabot, де легко можна переглянути, чи перебуває особа в розшуку, порушує права людини. Правники погодилися, що поки не сформована «Особлива частина» кодексу, важко говорити про те, хто саме має потрапити до подібних реєстрів, якщо, звичайно, норма дійде до парламенту.

Як зазначила голова комітету НААУ з питань кримінального права та процесу Анжеліка Моісєєва, можливо, правильно було б згадувати там осіб, які скоїли насильницькі злочини, а от чи варто включати до таких реєстрів шахраїв — питання дискусійне.

О.Горох особисто брав участь у розробленні розділу про звільнення від покарання. «Ми повністю відмовляємося від такого інституту, як звільнення від кримінальної відповідальності. Зміст цих норм буде трансформованим у субінститут непризначення покарання», — зауважив він. Детально регламентований у проекті розділ «Пробація». Саме там можна зустріти старі добрі покарання. Утім, не все так однозначно. Арешт планують закріпити двох видів — домашній та пенітенціарний. Якщо з домашнім усе зрозуміло, то от з пенітенціарним не все так просто. За словами доповідача, вони самі до кінця не розуміють, як на практиці буде реалізований такий вид арешту. До прикладу, якщо арешт установлюється на вихідні, то особа самостійно має прийти до установи. Чи працюватиме такий механізм на практиці? Юристи не знають. В основу розв’язання кримінально-правових конфліктів розробники прагнуть покласти інститут реституції та компенсації.

Тож дискусії тривають. Можливо, кодекс зазнає не однієї правки, особливо в парламенті. Більш детальний аналіз цього документа в правничих колах буде здійснюватися, коли автори закінчать роботу над «Особливою частиною».

Джерело