ККС ВС розтлумачив термін «явно несправедливе покарання»

Невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або суворість.

Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, у значенні ст. 414 КПК, означає з`ясування судом насамперед питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон (ст. 12 КК) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у ст. 12 КК дається лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак.
 
Під особою обвинуваченого у контексті ст. 414 КПК розуміється сукупність фізичних, соціально-демографічних, психологічних, правових, морально-етичних та інших ознак індивіда, щодо якого ухвалено обвинувальний вирок, які існують на момент прийняття такого рішення та мають важливе значення для вибору покарання з огляду мети та засад його призначення.
 
Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанцій, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
 
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, при призначенні ОСОБА_1 покарання суд першої інстанції, дотримуючись вимог статей 50 і 65 КК, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, що віднесено до категорії тяжких, характер та конкретні обставини його скоєння, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, має на утриманні неповнолітню дитину, думку потерпілого, який не наполягав на суворій мірі покарання для обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують покарання, - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання.
 
Постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі №243/7758/20.
 
Раніше ми розповідали, за яких обставин особа не може бути звільнена від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею на поруки: позиція ВС.