Круглий стіл щодо скасування адвокатської монополії: основні висновки

27 листопада 2019 року Радою адвокатів Київської області спільно з кафедрою правосуддя Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Академією адвокатури України було проведено Круглий стіл на тему: “Скасування адвокатської монополії. Що далі?”

У заході взяли участь Голова Національної асоціації адвокатів України Ізовітова Л.П., Голова Ради адвокатів Київської області Бойко П.А.,   Голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Кравченко С.І., Заступник Міністра юстиції України Гайченко А.В., Народний депутат України Макаров О.А., заступник прокурора м. Києва Андрєєв А.В., заступник Голови Національної асоціації адвокатів України Гвоздій В.А., Голова Комітету з питань верховенства права НААУ Ставнійчук М.І., член Вищої ради правосуддя Маловацький О.В., завідувач кафедри правосуддя юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Погорецький М.А., Голова КДКА Київської області Поліщук В.А., Голова кваліфікаційної палати КДКА Київської області Бойко Ю.Ю.,  Голова дисциплінарної палати КДКА Київської області Лісниченко Є.С., представники органів адвокатського самоврядування, науковці, адвокати.

Учасниками круглого столу висвітлювалися питання, пов’язані із реформуванням інституту адвокатури України в частині скасування “адвокатській монополії”.  Виступаючи неоднорозово звертали увагу, що скасування даної норми нівелює ті надбання в розвитку правової системи, які були здобуті за всі роки незалежності України. Права та законні інтереси фізичної та юридичної особи повинні представляти та захищати на належному професійному рівні і це можливо тільки при збережені та розвитку інституту адвокатури України. 

Зокрема, переважна більшість учасників круглого столу висловила свою незгоду з Висновком Конституційного Суду України щодо скасування адвокатської монополії та наголосила на важливості залишення положень Конституції України стосовно адвокатури в чинній редакції.

У ході засідання круглого столу Лідія Ізовітова, голова Національної асоціації адвокатів України, зазначила, що Висновок КСУ від 31.10.2019 є необґрунтованим і таким, що суперечить Висновку КСУ з аналогічного питання, прийнятому в 2016 році. «Варто зазначити, що ми працюємо над проектом закону «Про безоплатну правову допомогу». Держава і державний бюджет виграють у випадку, якщо адміністрування перейде до адвокатури», — повідомила Лідія Ізовітова.

Петро Бойко, голова Ради адвокатів Київської області, висловив думку, що влада не може пояснити необхідність скасування монополії, на чому також наголошував суддя КСУ Олег Первомайський. «Ці мотиви неправові. Я дуже розчарований позицією Конституційного Суду», — заявив Петро Бойко.

Нагадаємо, у Висновку КСУ від 31.10.2019 зазначено, що поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб’єктом. КСУ констатував, що запропоновані законопроектом №1013 зміни до Конституції України не передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина та не спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України, а отже, відповідають вимогам частини першої статті 157 Конституції України.

У Висновку також зазначається, що Верховна Рада України дев’ятого скликання не розглядала законопроект протягом року та впродовж строку своїх повноважень не змінювала положень статті 1312, підпункту 11 пункту 161 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України, а отже, законопроект №1013 відповідає вимогам статті 158 Конституції України.

Голова Касаційного кримінального суду Станіслав Кравченко відзначив, що представництво у кримінальному процесі може здійснюватись лише адвокатом.

«У кримінальному процесі є потерпіла сторона, яка фактично виконує функцію обвинувачення. Звідси виникає питання: наскільки ефективним може бути представництво не адвокатом. Ми маємо проблему з КПК у редакції 2012 року, який кардинально підійшов до вирішення цивільного позову в кримінальному суді. Бачимо, що у кримінальному провадженні дві сторони можуть бути юридичними особами, відповідно, виникає питання судового представництва професійним адвокатом чи представником правничої професії. Для мене очевидно те, що саме у кримінальному судочинстві представництво повинні здійснювати професійні адвокати».

Марина Ставнійчук, голова Комітету з питань верховенства права НААУ, прокоментувала Висновок КСУ наступним чином:

«Питання захисту адвокатури та процесуального статусу адвокатів важливе насамперед для створення в Україні належного рівня захисту прав і свобод людини. Внесення змін до Конституції України в 2016 році було запроваджено саме через те, що адвокатура вважалася так само інструментом механізму ефективного правосуддя в Україні. Ми виходили з цілої низки міжнародних документів, в тому числі й доповідей Венеційської комісії. При всій критиці судової реформи 2016 року в цій частині я не чула жодних застережень. Зараз ми бачимо, що в один день парламент ухвалює сім різноаспектних проектів щодо внесення змін до Конституції без зазначення їх мети та підстав. Легальної, аргументованої мети прийняття законопроекту №1013 не було. Фактично адвокатської монополії немає, це надуманий термін, спрямований на посилення ідеологічного впливу. Добре, що судді КСУ дали Окремі думки, які також є правовими позиціями».

Заступник Міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрій Гайченко наголосив, що позицію Мін'юсту з приводу скасування адвокатської монополії детально та ґрунтовно виклав Денис Малюська на пленарному засіданні Великої Палати Конституційного Суду щодо законопроекту №1013.

Так, позиція міністра юстиції базувалася на твердженні, що сенсу в монополії немає. Теоретично монополія впроваджувалась з урахуванням асиметрії інформації між клієнтом та адвокатом. Залучення замість посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування адвокатів не є прикладом асиметрії інформації, висококваліфіковані юристи — посадові особи установ могли б представляти інтереси в суді більш професійно.

Народний депутат Олег Макаров торкнувся проблеми «турборежиму» ухвалення законів:

«Законопроект №1013, як і Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» приймалися поспішно й невиважено. Зараз ми бачимо, що на виконання Закону 193-IX міжнародні та іноземні організації не подають своїх представників в Комісію з питань доброчесності та етики та Конкурсну комісію. Сьогодні останній день подачі. Рада суддів не подає своїх представників, оскільки Вища рада правосуддя не затвердила положення про порядок делегування».

Як зазначив Олексій Маловацький, член Вищої ради правосуддя:

«Право на захист особи в суді, в тому числі право на справедливий суд, є автономним правовим інститутом. Держава має забезпечити право на захист у суді, яке гарантується відповідним рівнем представництва. Поряд з тим держава не несе відповідальності за рівень якості цього представництва. Інститут адвокатури не є співмірним з інститутом органів державної влади. Держава не може нести відповідальність за якість адвокатури, адже це порушує основний принцип діяльності адвокатури. Як вірно зазначили судді Конституційного Суду в Окремих думках, Основний закон не може бути об’єктом відповідного втручання будь-якої влади тільки з огляду на те, що влада має технічну можливість внести такі зміни».

Джерело