Про деякі ризики запровадження електронних адрес для процесуальної комунікації

Нещодавно Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання електронних адрес».

На перший погляд, такий крок спрощуватиме комунікацію судів зі сторонами процесу, що актуально в період дефіциту коштів на поштові відправлення. Законопроектом планується внесення змін в процесуальні кодекси в частині, що стосується вручення судових повісток, повідомлень, ухвал та копій рішень і виконавчих документів на адресу офіційної електронної пошти в ЄДРПОУ. При цьому не врегульованим залишається питання надійності та захищеності такої інформації: немає вимог до розміщення та адміністрування електронних скриньок. Ні для кого не новина, що майже вся інформація, що передається через Інтернет, може бути знищена, спотворена або перехоплена. Питання тільки в тому, наскільки вона важлива для зловмисника, добре захищена і скільки коштуватиме таке перехоплення (час, залучення спеціалістів).
 
Після зниження важливості електронної пошти як засобу комунікації (через розповсюдження соціальних мереж, месенджерів тощо), більшість користувачів використовують в роботі безкоштовні онлайн-сервіси електронної пошти. Особливість цих платформ полягає в тому, що інформація, яка потрапляє в поштову скриньку, зберігається не у абонента, якому вона адресована, а на обладнанні надавача послуги.
 
Візьмемо для прикладу один із найпопулярніших сервісів для створення електронної скриньки – google та пошту gmail. Сервери цієї компанії  знаходяться не на території України і будь-які зміни правил американської корпорації можуть мати негативні наслідки для українських користувачів. Йдеться, наприклад, про тимчасову відсутність доступу або несанкціонований доступ до пошти. Але й українські надавачі таких послуг (ukr.net, i.ua тощо) навряд чи готові нести відповідальність за збереження важливої для користувачів інформації.
 
У той же час, не отримання повістки або отримання її не вчасно (з технічних причин) може мати вплив на права учасників справи.  Окремої уваги також потребує врегулювання питання підтвердження отримання документів учасниками справи, адже від цього залежатимуть подальші процесуальні дії суду.  
 
Важливо розуміти, що заміна паперових документів на електронні не зводиться лише до волевиявлення законодавця. Слід визначити відповідальних осіб для кожного з етапів: формування, передачі, збереження та отримання інформації про хід судового процесу, наслідки спотворення та знищення такої інформації, надати рекомендації для організаційного та технічного вирішення можливих проблем. Бо у іншому випадку, як це часто буває, знову у всіх негараздах будуть винні суди.