Проект змін до КПК: чи витримають гарантії прав людини такого удару

Дорогоцінний час досудового розслідування іноді витрачається дарма. Розв’язання цієї проблеми законотворці бачать у спрощенні деяких процесуальних дій.

Фільтруйте заяви!

У Верховній Раді зареєстрований проект «Про внесення змін до деяких положень Кримінального процесуального кодексу України (щодо підвищення ефективності досудового розслідування)» (№4661). На перший погляд може здатися, що пропоновані зміни дійсно відповідають доброчинній меті. Проте зіткнення із проблемою забезпечення прав людини — неминучі. Зміни стосуються отримання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів, обшуку та затримання осіб. Також пропонується введення попередньої стадії кримінального провадження — «дослідчої перевірки» заяв про скоєння злочину.

Чи не стане прийняття таких змін кроком назад для України на шляху до європейського рівня забезпечення прав людини? Адже надбання, які здобувалися роками, можуть бути втрачені досить швидко, якщо вони знищуються на законодавчому рівні. Невже немає інших шляхів вирішення заявлених у законопроекті завдань, аніж ходіння по колу?

Такі елементи старої моделі як «порушення кримінальної справи» пропонують повернути, тільки під іншою назвою. Якщо вашу заяву про кримінальне правопорушення не внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань, можливо, під час «дослідчої перевірки» слідчим була встановлена відсутність складу злочину. Ознайомлюючись із Журналом єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, слідчий зможе просто фільтрувати такі заяви на власний розсуд. У такому разі виникнуть певні труднощі з оскарженням невнесення заяви до ЄРДР.

Обшуки та вилучення «за погодженням»

Та цікавішими є пропоновані зміни щодо можливості прийняття слідчим самостійно або за погодженням з процесуальним керівником постанови про тимчасовий доступ до речей і документів. Річ у тім, що такі розширення повноважень правоохоронних органів знову ж повертають систему до старого КПК та суперечать вимогам Європейського суду з прав людини. Виключення ролі слідчого судді з процедури отримання дозволу на вилучення речей та документів фактично стане пропуском стадії перевірки підстав такої дії та є ризиком незабезпечення гарантії дотримання прав людини.

Статтею 234 КПК пропонують також дозволити проведення обшуку працівниками правоохоронного органу без ухвали слідчого судді — для виявлення предметів, обмежених, заборонених або вилучених з обігу. Крім того, затримати особу буде можливо не тільки безпосередньо після вчинення правопорушення, а й у будь-який час після цього лише на підставі показів свідка чи потерпілого.

Такі зміни, без сумніву, створюватимуть проблеми в наданні правової допомоги. Як правило, коли повноваження правоохоронних органів хоч трохи розширюються, співробітники не відмовляють собі у задоволенні зловживати ними. Обшуки, проникнення до житла та затримання без ухвали слідчого судді матимуть місце невичерпну кількість разів.

Усупереч конвенції

Яким чином законотворці узгодили зміни з практикою ЄСПЛ, незрозуміло. Можливо, автори проекту взагалі не замислювалися про дотримання високих стандартів охорони прав і свобод людини. ЄСПЛ, на жаль, досить часто констатує порушення Україною положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема ст.5 («Право на свободу та особисту недоторканість») та ст.6 («Право на справедливий суд»). У контексті досудового провадження порушення цих статей може мати наслідком несправедливий судовий розгляд у майбутньому.

Практика ЄСПЛ каже, що статус підозрюваного особа отримує з моменту коли органи лише тільки здобувають підстави підозрювати цю особу в причетності до злочину. Тому людина має розраховувати на гарантії забезпечення їй прав на захист та справедливий суд від самого початку досудового слідства.

Проведення обшуку або затримання особи без ухвали слідчого судді лише сприятиме вразливості особи стосовно дій правоохоронних органів, а її право на захист буде непоправно порушено.

Поки що з проекту закону вбачається лише сприяння інтересам органів влади. Можливо, законотворцям треба порозмислити, як підвищити ефективність досудового розслідування, все ж таки, дотримуючись при цьому гарантій законності та не ризикуючи правами людини.

Джерело