Скасування протиправних реєстраційних дій буде тільки через суд?

Законопроект №4338 (далі — законопроект) пропонує скасувати позасудовий механізм оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних реєстраторів та суб'єктів державної реєстрації (далі — суб'єкти реєстрації) до Міністерства юстиції України та його територіальних органів (далі — Міністерство), що матиме наслідком можливість їх оскарження лише в судовому порядку.

Водночас пояснювальна записка до законопроекту не містить обґрунтування цих змін та їх прогнозованого впливу, посилаючись лише на необхідність виконання Указу Президента України від 8 листопада 2019 р. №837. Якщо законопроект буде прийнято в поточній редакції, Міністерство втратить відповідні повноваження з 1 січня 2022 р.

Для оцінки можливого впливу вказаних змін слід звернутися до даних щодо розгляду Міністерством скарг у сфері державної реєстрації. Відповідно до статистики Міністерства, протягом І кварталу 2020 р. надійшло 1036 скарг. Протягом січня- березня Міністерство розглянуло 503 скарги, з яких задоволено 271, а у задоволенні 232 відмовлено. Отже, дані свідчать про активне використання механізму позасудового оскарження реєстраційних дій. Він потенційно дозволяє скаржнику отримати бажаний результат у вигляді скасування протиправної реєстраційної дії за менший строк порівняно зі зверненням до суду.

Однак звернення до Міністерства є ефективним лише у разі, якщо після оскаржуваної реєстраційної дії не відбулося інших дій, спрямованих на ускладнення відновлення прав власника майна (наприклад, подальшого відчуження нерухомого майна за відплатним договором). У такому випадку власник зможе ефективно захистити свої права, звернувшись до суду з віндикаційним позовом, адже лише скасування реєстраційної дії Міністерством не дозволить витребувати майно від особи, яка придбала його після оскаржуваної реєстрації.

Також рішення Міністерства щодо скасування реєстраційних дій можуть бути переглянуті в судовому порядку та скасовані, внаслідок чого скаржнику необхідно буде звернутися до суду для скасування реєстраційної дії.

Отже, позасудовий механізм оскарження хоч і не є повноцінною альтернативою зверненню до суду, однак прийняття законопроекту може призвести до:

• збільшення навантаження на суди внаслідок відсутності можливості позасудового оскарження реєстраційних дій; 

• збільшення строків розгляду судами такої категорії спорів, що може негативно вплинути на ефективність відновлення прав скаржників.

Слід зазначити, що розгляд скарг Міністерством є одним з інструментів розв'язання проблем у сфері державної реєстрації, однак не усуває причини їх виникнення на відміну від внесення змін до законодавства. У зв'язку з цим законопроект пропонує зміни, спрямовані на ускладнення здійснення реєстраційних дій на підставі підроблених документів, зокрема шляхом:

• зберігання реєстраційних справ виключно в електронній формі;

• проведення реєстрації прав на підставі судових рішень, отриманих виключно в електронній формі від Державної судової адміністрації;

• встановлення учасниками юридичної особи вимоги про державну реєстрацію змін до відомостей про таку юридичну особу виключно на підставі рішень в електронній формі.

Альтернативою повної відмови від можливості оскарження реєстраційних дій до Міністерства могла б бути оцінка ефективності вказаних заходів після їх впровадження та, у разі зменшення кількості скарг у сфері державної реєстрації, — відмова від позасудового механізму оскарження реєстраційних дій. Це могло б дозволити уникнути збільшення навантаження на суди, пов'язаного з повною відмовою від позасудового механізму оскарження при поточній кількості скарг у сфері державної реєстрації.

Джерело