У НААУ відбулося експертне обговорення проблем упровадження штучного інтелекту в контексті його впливу на права людини

У НААУ за ініціативою Комітету захисту прав людини відбувся Круглий стіл на тему: «Штучний інтелект на допомогу правосуддю та права людини». Захід мав на меті з’ясування стану готовності щодо запровадження в процес судочинства елементів штучного інтелекту та визначення ризиків для правосуддя від цього.

Модераторами дискусії були: Ганна Колесник – адвокат, голова Комітету захисту прав людини НААУ та Вадим Риков – адвокат, голова Секції доступу до правосуддя цього ж Комітету. До обговорення також були долучені: Владислав Білоцький, адвокат, голова Комітету з адвокатської практики, та Олег Поваляєв, адвокат, голова Комітету з будівельного права.

«Проблема використання штучного інтелекту в діяльності суду наразі дуже актуальна, адже застосування новітніх технологій впливає на показники доступу та ефективності правосуддя. Не менш важливим питанням є розвиток права та визначення правових позицій щодо імплементації штучного інтелекту у сферу правосуддя», –  зазначив, на початку обговорення Вадим Риков.

Під час круглого столу були також порушені проблеми впровадження новітніх технологій та їхній вплив на показники доступу й ефективності правосуддя. Крім того, учасники обговорювали правові підстави для імплементації та використання штучного інтелекту у сфері правосуддя. Ключовим питанням для експертів стало формальне порушення прав людини, етичних норм при впровадженні штучного інтелекту у сферу здійснення правосуддя.

Ганна Колесник висловила занепокоєння стосовно того, що формально, Україна ще не готова до впровадження штучного інтелекту у сферу здійснення правосуддя, адже навіть така система, як електронний суд, при застосуванні викликає багато труднощів. Також голова Комітету акцентувала увагу на тому, що суд призначений для глибинного розгляду справи, а тому ніякий штучний інтелект замінити його не зможе.

Владислав Білоцький зауважив: «Найголовнішим постає питання щодо того, хто буде нести відповідальність за прийняття рішення. Уважаю, що дійсно є певна частина судових проваджень, у яких можливе залучення штучного інтелекту. Це ті справи, де рішення не буде нести ніякої шкоди для сторін та справи, проте Україна ще не готова до такого. Я вважаю, що ще рано порушувати це питання. Можливо, років 5, а можливо, й більше потрібно для підготовки суспільства та системи».

У ході обговорення експерти дійшли до спільного висновку, що наша держава поки що не готова до таких нововведень, однак вивчення питання щодо застосування штучного інтелекту у сфері здійснення правосуддя заслуговує на увагу і може стати предметом фахових дискусій у майбутньому.

Текст і фото підготовлені командою координатора комітетів НААУ