У НАЗК не хочуть, аби їхні «клієнти» користувались послугами адвокатів?

Оскільки законом прямо заборонено подавати адвокатські запити про надання роз’яснень положень законодавства, ні адвокат, ні його клієнт, не можуть звертатися до НАЗК за роз’ясненнями. Таку позицію в дещо іронічній формі (повністю вона викладена нижче) висловило Національне агентство із запобігання корупції на своїй офіційній сторінці у Фейсбуці, передає «Закон і Бізнес».

У відомстві оцінюють як зловживання те, що «деякі представники адвокатської спільноти проявляють винахідливість та намагаючись обійти положення Закону, відповідно до якого вони мають діяти, направляють до НАЗК звернення: від свого імені (як фізичні особи); від імені, начебто, їхніх клієнтів; від імені юридичних осіб».

Нагадаємо, що згідно зі статтею 11 Закону про запобігання корупції одним із повноважень НАЗК є надання роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів.

Отже, з урахуванням позиції НАЗК виходить, що суб’єкти декларування, звертаючись до відомоства за роз’ясненнями законодавства, під час підготовки відповідного звернення не повинні користуватися професійною правничою допомогою адвоката. Але право на таку допомогу гарантоване Конституцією. Можливо така позиція НАЗК виникла через ототожнення (свідомого або неумисного) адвокатського запиту, який є одним і інструментів адвокатської діяльності, з іншими формами надання правничої допомоги?

Так, адвокатський запит дійсно не може стосуватися надання консультацій і роз’яснень.

Але, по-перше, можливі форми правничої допомоги, спрямовані на отримання необхідної інформації в інтересах клієнта, не обмежуються лише адвокатським запитом. Не зрозуміло, чому адвокат не може, наприклад, допомогти клієнту скласти відповідне звернення до НАЗК? Може в такому разі звернення державного службовця автоматично стає адвокатським запитом?

По-друге, варто враховувати, що не кожен лист юриста, який має статус адвоката, є адвокатським запитом.

Так, за Законом про адвокатуру (ст. 24) адвокатський запит - письмове звернення про надання інформації, необхідної для надання правової допомоги саме клієнту. До адвокатського запиту додаються копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Тож направлення звернення від свого імені як фізичної особи апріорі не може бути адвокатським запитом.

В організацій, які отримали адвокатський запит, виникає обов’язок не пізніше п’яти робочих днів надати відповідні відомості. І цей прискорений порядок обміну інформацією посилений відповідальністю. Причому притягатимуть винних у порушенні гарантій адвокатської діяльності самі органи адвокатського самоврядування! З іншого боку, зловживання правом на адвокатський запит, у тому числі, порушення правил його оформлення є порушенням Правил адвокатської етики та має наслідком дисциплінарну відповідальність вже самого адвоката.

Але замість того, аби звертатися із скаргами до КДКА на адвокатів, які, на думку чиновників НАЗК, зловживають правом на адвокатський запит, у відомстві вирішили присоромити адвокатів через Фейсбук.

Чому? Можливо тому, що суб’єкти декларування направляють виважені з юридичного боку, але незручні для чиновників запитання, роз’яснення на які дати складно… І у спосіб публічної іронії в НАЗК вирішили відвадити суб’єктів декларування користуватися послугами адвокатів?

 

Надаємо повний текст звернення НАЗК:

«НАЗК закликає адвокатів не соромитися свого статусу та не приховувати його

Кожному професійному адвокату відомо, що Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» прямо заборонено подавати адвокатські запити про надання роз’яснень положень законодавства. Чому? Бо надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань є видом саме адвокатської діяльності, а підвищення професійного рівня – обов’язком адвоката. Втім, деякі представники адвокатської спільноти проявляють винахідливість та намагаючись обійти положення Закону, відповідно до якого вони мають діяти, направляють до НАЗК звернення: від свого імені (як фізичні особи); від імені, начебто, їхніх клієнтів; від імені юридичних осіб. Не нехтують адвокати також іншими зловживаннями:

формулюють питання для надання роз’яснень під конкретного клієнта; надсилають декілька ідентичних запитів (певно, маючи надію якось таки отримати «потрібну» відповідь);

- правовою підставою для звернення про надання роз’яснень положень законодавства зазначають одночасно Закони України «Про звернення громадян», «Про доступ до публічної інформації», ба навіть «Про безоплатну правову допомогу»;

- надсилають адвокатський запит із проханням підтвердити чи спростувати факти.

При цьому так чинять працівники як невеликих юридичних компаній (наприклад, Юридична фірма Bargen, Credence Partners LAW FIRM), так і працівники номінантів рейтингу «ТОП-50 провідних юридичних фірм України» – Vasil Kisil & Partners, AVELLUM.

НАЗК нагадує: повноваження щодо надання роз’яснень з питань застосування Закону України «Про запобігання корупції» та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів НАЗК реалізує шляхом надання роз’яснень, які мають рекомендаційний характер, призначені для необмеженого кола осіб та оприлюднюються на офіційному сайті, в Telegram-каналі та Facebook-сторінці НАЗК.

Дія Закону України «Про звернення громадян» на порядок розгляду заяв громадян, встановлений Законом України «Про запобігання корупції», не поширюється.

Тож закликаємо адвокатів уважніше читати положення чинного законодавства та дотримуватися правил адвокатської етики.

А яка ваша думка з цього приводу Юридическая практика, Юридична газета, Закон і Бізнес?»

Закон і Бізнес