В АПУ вказали на недоліки законопроекту щодо питання самопредставництва в суді

Законопроект про розширення переліку осіб, які можуть здійснювати самопредставництво в суді суперечить загальним нормам цивільного права. Такого висновку дійшов Комітет з конституційного права, адміністративного права та прав людини, передає «Закон і Бізнес».

Асоціація правників України надіслала відкрите звернення до Комітету Верховної Ради України з питань правової політики з проханням внести відповідні корективи до законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді» (№ 2261) до другого читання.

Експерти Комітету АПУ висловлюють свою занепокоєність недосконалістю запропонованих норм та вважають можливим змішування понять «самопредставництва» та «представництва» юридичної особи.

Як зазначили в АПУ, вказаний проект Закону поширює право представника фактично на будь-яку особу, яка уповноважена діяти від імені юридичної особи на підставі певного документа.

По-перше, це суперечить загальним нормам цивільного права, відповідно до яких юридична особа у порядку самопредставництва діє через свої органи на підставі статутних документів або закону, а не через інших осіб, зокрема, працівників, які діють на підставі трудового договору (контракту). Працівник може представити інтереси юридичної особи лише на підставі довіреності, а отже в межах відносин представництва.

По-друге, виходячи із наведеного формулювання норми, юридична особа може уповноважити будь-яку особу на підставі довіреності представляти юридичну особу в суді і вважати це самопредставництвом, а не представництвом. Вказана ситуація можлива внаслідок того, що норма у законопроєкті не містить ані вичерпного переліку осіб, ані вичерпний перелік документів, на підставі яких здійснюється самопредставництво.

За умови, що цим законодавець має намір переглянути теоретичні засади інституту самопредставництва юридичної особи — зміни повинні мати системний характер та змінювати в першу чергу цивільне та корпоративне законодавство, а вже потім — процесуальне.

Закон і Бізнес