Використання електронних доказів у КУпАП. Аналізуємо законопроект №5060

12.02.2021 р. Верховною Радою України одержано проєкт закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — Кодекс, КУпАП) щодо використання електронних доказів (далі — Законопроект), який передбачає доповнення положень Кодексу поняттям електронних доказів.

Варто зазначити, що вперше категорія електронних доказів в українському процесуальному законодавстві з'явилася ще у 2017 р. у Цивільному процесуальному кодексі, Господарському процесуальному кодексі та Кодексі адміністративного судочинства України. Наразі дзеркальні зміни пропонують відобразити і в КУпАП (згаданим вище Законопроектом) та Кримінальному процесуальному кодексі (проєкт закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю та використання електронних доказів).
 
Такі зміни до процесуального законодавства є однозначно позитивними, оскільки в умовах сьогодення все більше інформації обробляється в електронному вигляді, а за відсутності належного регулювання її неможливо використовувати у якості доказів.
 
Водночас не можемо не звернути увагу на те, що Законопроект передбачає лише доповнення КУпАП поняттям електронних доказів та внесенням змін до окремих статей на кшталт «в абзаці першому слова «огляд речей і вилучення речей та документів» замінити на «огляд речей, інформації в електронній (цифровій) формі та вилучення речей, інформації в електронній (цифровій) формі та документів». При цьому Законопроект не містить положень щодо процедури дослідження електронних доказів. До того ж, слід розуміти, що не кожне відтворення інформації у електронному форматі може використовуватися як електронний доказ.
 
Залишається відкритим питання, чи буде в суду змога технічно відтворювати всі формати відео-, звукозаписів, метаданих, баз даних тощо? У разі негативної відповіді, яке програмне забезпечення вважатиметься належним та допустимим для судового засідання? Або ж чи презюмуватиметься достовірність наданих електронних доказів з огляду на можливість стороннього втручання до первинної інформації, розташованої на носії? Не визначено і порядок збирання та забезпечення електронних доказів у цілому.
 
Як підсумок, внесення змін до процесуального законодавства в частині введення поняття електронних доказів — однозначно правильне рішення, однак крім самого поняття електронних доказів, хотілося б також побачити процедуру їх використання та вимоги до їх форми і суті, визначені Кодексом.
 
Владислава Бондарчук
«Stron Legal Services» юрист