Вищий антикорупційний суд як сервісна служба НАБУ, або «Щоб дурість кожного усім було видно…»

В далекому жовтні 2018 року директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник під час зустрічі з представниками Європейської бізнес асоціації (ЕВА) наголосив на тому, що створення Вищого антикорупційного суду стане іспитом для українського суспільства, який покаже рівень готовності безповоротно і безкомпромісно боротися з корупцією. Гарні слова, які, на жаль для того ж самого суспільства, так і не справдились. І ось який життєвий парадокс: Вищий антикорупційний «не запрацював» так як треба не через брак коштів чи «бюрократичні» перепони, а банальне «інституціональне раболіпство» перед тим самим НАБУ, детективи якого з завидною регулярністю «вляпуються» у різні скандали, а судді того антикорупційного нехлюйства (непрофесіоналізму, дилетантства – потрібне підкреслити) або не помічають, або просто злочинно потурають.

Звичайно, що «резонансних» справ у провадженні НАБУ/ВАКС зараз досить багато, серед них і справа так званого «Золотого мандарину». Ми зараз не будемо описувати «за» і «проти» в цій справі, але наведемо лише одну цитату відомого правозахисника: «Національне антикорупційне бюро України ставить Вищий антикорупційний суд "на розтяжку", адже неодноразово писалося про те, що в цій справі вся підозра побудована на "незнанні детективами НАБУ процедур і практики ЄСПЛ". Навіть сам ЄСПЛ був змушений надати роз’яснення. Це роз’яснення знаходиться в матеріалах справи. Чи наважиться ВАКС пояснити, що підозра обґрунтована, а ЄСПЛ нічого не тямить у юриспруденції ЄСПЛ, чим поставить державу в ганебне становище? Чи все ж таки набереться сміливості вказати НАБУ на безпідставність їхніх обвинувачень?".

Притомні адвокати переконані, що вся ця справа є своєрідним іспитом вже для самого Вищого антикорупційного суду, і виходячи з рішень, які будуть прийняті, стане зрозуміло - це справді незалежний орган чи гвинтик в репресивній машині антикорупційних органів. Хоча, чим далі тим висновок все очевидніший: ВАКС все більше перетворюється на «сервісну» службу у НАБУ.

Останній «перл» від спільної творчості НАБУ та ВАКС змусив схопитись за голову навіть членів Ради адвокатів Київської області.

Буквально декілька днів тому на адресу Ради прийшло повідомлення від одного з старших детективів НАБУ з вимогою «вирішення організаційних питань» щодо тимчасового доступу до речей, огляду і виїмки… так званої «особової справи» адвоката, яка проходить підозрюваною по справі «Золотого мандарину». Нагадаємо, що основні статті по цій справі – це привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, відмивання доходів та подібні (ст. 191, ст. 209, ст. 357, ст. 364 КК України). Навіть жодного натяку на якесь «адвокатське» порушення в складах цих злочинів немає і бути не може. Але можливо, в Раді адвокатів чогось не знають? І тут, аби не наробити передчасних висновків читаємо, а що ж саме просив детектив НАБУ у суддів Вищого антикорупційного, і що саме ВАКС «благословив» своєю ухвалою про надання тимчасового доступу до документів. Мотивація клопотання у справі №991\4269\20 вражає геніальністю думок детективів: «В рамках зазначеного кримінального провадження органом досудового розслідування планується долучення до матеріалів провадження документів, що характеризують особу». Можна сперечатись з позицію детектива, можна погоджуватись – «ну ось автор так бачить». Але тоді виникає питання, а хто і як підбирає тих детективів, якщо вони задля «імітації бурхливої діяльності» носять до ВАКС абсолютно химерні клопотання. І вже зовсім соромно має бути Артему Ситнику, який є адвокатом (свідоцтво зупинене на час його роботи в НАБУ) тієї ж Ради адвокатів Київської області, який достеменно знає, що в «особовій справі» адвоката не міститься нічого іншого окрім:  копії диплома, копії трудової книжки, довідки про відсутність судимості, фотокартки, і ще можливо декількох заяв – про стажування, про внесення змін до реєстру тощо. Чого саме з переліченого вище не вистачає детективу, аби точно «закрити» адвоката у справі? Чи може не тільки детектив, але й сам Артем Ситник без жодного розуміння, що таке «особова справа» адвоката? Це принаймні, сумно і гірко. А якщо навпаки знають – тоді виникає інше питання – а що насправді збираються шукати детективи НАБУ у приміщенні Ради адвокатів?

Але, на нашу думку, все ж ближчим до істини буде твердження про недолугість детективного корпусу, бо тільки юрист з деформованим мисленням міг у клопотанні зазначити наступне: «Детектив просить про розгляд клопотання без участі представників Ради адвокатів Київської області, оскільки є достатні підстави вважати, що у разі якщо така інформація стане відома представникам Ради адвокатів Київської області, це в подальшому може призвести до знищення або спотворення відповідних документів…»

Це вже дно, яке пробити не можливо апріорі. Як на думку детектива взагалі можна спотворити копію диплома або довідку про несудимість 2005 року?!

Але рівень професійності детективів НАБУ – це одна справа, а от рівень суддів ВАКС – трохи інша. Проте, ні! Здається між ними спокійно можна ставити знак рівняння, бо слідча суддя спокійно пише в ухвалі: «На думку слiдчої суддi у останньої (підозрюваної – авт.) сформувалися тiснi професiйнi i дружнi вiдносини, певне соцiальне становище та коло спiлкування, якi можуть дати можливiсть вчиняти вплив також на представникiв Ради адвокатiв Київської областi. Наведенi факти можуть свiдчити про снування реальної загрози змiни або знищення речей чи документiв, якi перебувають у володiльця, через вплив на них пiдозрюваною, якi мають з нею зв’язки».

Без коментарів. Який їхав, таку і здибав. Не більше, і не менше.

В Раді адвокатів Київської області коментують цю ухвалу спокійно. Добровільно ніякого «вирішення організаційних питань» щодо тимчасового доступу до речей не буде ні за яких обставин. Але на Кирилівській, 15 вже чекають на спецпризначенців НАБУ з автоматами, які будуть трощити приміщення Ради задля того, аби приєднати копію диплома адвоката до свого провадження. Чекають, і з радістю усе зафіксують, щоб дурість детективів НАБУ та суддів ВАКС було видно усім і кожному.

Іван Правдін, Асоціація судових репортерів України