Як стягнути витрати на адвоката в суді?

На які нюанси необхідно звернути увагу, щоб отримати відшкодування витрат на професійну правничу допомогу?

Проведена у 2017 році реформа процесуального законодавства, серед іншого, суттєво покращила можливості по стягненню витрат на оплату адвокатських послуг в цивільному, господарському та адміністративному судочинстві. Звичайно, знадобився певний час для того, щоб спірні питання, пов’язані зі стягненням таких витрат, були вирішені у Верховному Суді. Зате зараз вже можна узагальнити судову практику щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (саме так офіційно називаються витрати на адвокатські послуги в суді).
 
З ким укладати договір?
 
Професійна правнича допомога, як вид правничої допомоги у вигляді представництва в суді, може надаватись виключно адвокатом (ст. 16 ГПК, ст. 16 КАС, ст. 15 ЦПК). Тому, якщо особа бажає отримати відшкодування витрат на правову допомогу, перед укладенням договору їй варто впевнитись у тому, що її інтереси в суді буде представляти саме адвокат. Витрати на ті ж послуги, надані юристами, які не є адвокатами, відшкодуванню не підлягають (див., наприклад, постанову КАС ВС від 12.09.2018 у справі №810/4749/15). Та й можливості з представництва ними інтересів клієнта у суді є обмеженими: лише у малозначних справах або через механізм самопредставництва (для юридичних осіб).
 
Адвокати можуть здійснювати діяльність індивідуально або у складі адвокатського об’єднання чи адвокатського бюро (ч. 3 ст. 4 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Тому для отримання відшкодування договір можна укладати як з окремим адвокатом, так і з адвокатським бюро (це юридична особа, створена одним адвокатом) чи адвокатським об’єднанням (юридична особа, створена шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників)).
 
Звертаємо увагу, що адвокатське бюро (АБ) та адвокатське об’єднання (АО) – це окремі організаційно-правові форми юридичної особи. Вказівка на це має бути перед його власною назвою. ТОВ, ТДВ та ПП не є формами адвокатської діяльності. Тому з відшкодуванням витрат на оплату їх послуг можуть бути проблеми. Хоча поки що суди не завжди звертають на це увагу, свідченням чому є постанова КАС ВС від 02.07.2020 по справі №520/11557/18, в якій задовольнено вимогу про стягнення витрат на правову допомогу, надану адвокатом юридичної компанії у формі ТОВ, незважаючи на заперечення іншої сторони.
 
Аналогічно суди не завжди звертають увагу на те, що договір укладено не з адвокатом, що здійснює незалежну професійну діяльність, а з фізичною особою – підприємцем, яка є адвокатом. На думку КАС ВС, відображеній у постановах від 08.10.2019 у справі №922/1747/19 та від 09.09.2021 по справі №910/7304/20, порядок оформлення адвокатом рахунку для оплати наданих ним послуг та оподаткування грошових доходів фізичної особи-підприємця та самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність за ставками внеску до бюджету перебуває поза межами предмету дослідження питання витрат на професійну правничу допомогу.
 
Отже, для цілей відшкодування витрат на правову допомогу головне, щоб така допомога надавалась адвокатом. Форма здійснення ним відповідної діяльності (через АБ, АО, ТОВ чи ФОП) є вторинною. Хоча, звичайно, більш надійним є укладення договору з адвокатом, що здійснює незалежну професійну діяльність, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням.
 
На що звернути увагу при укладенні договору з адвокатом?
 
Для цілей подальшого відшкодування ключовими положеннями договору з адвокатом, АБ чи АО є положення про предмет та гонорар.
 
У договорі має бути зазначено, яка саме професійна правнича допомога буде надаватись адвокатом і яка її вартість. Виходячи з положень ст. 137 ЦПК, ст. 126 ГПК, ст. 134 КАС та ст. 19, 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» компенсації підлягають наступні її види:
  • гонорар адвоката за представництво в суді;
  • послуги надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань;
  • складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
  • витрати на збір доказів;
  • вартість послуг помічника адвоката;
  • витрати на прибуття до суду та очікування судового засідання;
  • інші види професійної правничої допомоги, пов'язані зі справою.
 
В договорі або в іншому документі до нього (специфікації, замовленні, додатку, тощо) варто визначити, які саме види правової допомоги будуть надаватись адвокатом та якої саме справи вони будуть стосуватись. Якщо цього не вказано в договорі (наприклад, якщо він є загальним), то це, принаймні, має бути відображено в акті наданих послуг в рамках цього договору. Як слідує з постанови КАС ВС від 15.05.2018 по справі №821/1594/17 акт про надані послуги має містити інформацію про конкретну судову справу, в межах якої заявлені судові витрати до відшкодування.
 
Гонорар адвоката може бути погодинний або фіксований. Останній є більш зручним не лише для клієнтів (дає можливість чітко розрахувати суму витрат на суд), але й для цілей відшкодування витрат на його оплату. Як відзначив КАС ВС у постанові від 28.12.2020 по справі №640/18402/19 розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача. Тому в цьому випадку подавати опис робіт, виконаних адвокатом, не обов’язково. Погодинний же розмір оплати гонорару більш точно відповідає обсягу наданої правничої допомоги, але й оспорити його легше.
 
Гонорар може сплачуватись як до надання відповідних послуг адвокатом, так і після. Порядок та строки його сплати визначаються договором про надання правової допомоги. І для цілей стягнення судових витрат це не повинно мати значення.
 
Відзначимо, що Верховний Суд дотримується позиції, відповідно до якої відшкодуванню підлягають як ті витрати, які вже були сплачені, так і ті, що мають бути сплачені відповідною стороною згідно з умовами договору. Такі висновки відображені, наприклад, у постановах ОП КГС ВС від 03.10.2019 по справі №922/445/19, ОП КГС від 22.01.2021 по справі №925/1137/19.
 
Тобто, навіть якщо адвокатські послуги не були оплачені, але договором передбачена їх оплата постфактум, то суд може стягнути їх компенсацію зі сторони, що програла судовий спір.
 
В цьому аспекті важливим є також питання стягнення «гонорару успіху». Можливість його стягнення свого часу було поставлено Верховним Судом під сумнів. КЦС ВС вирішив, що «гонорар успіху» він не є платою за надані адвокатом послуги (не є ціною договору), а є платою за сам результат, досягнення якого не ставиться в залежність від фактично наданих послуг (постанова від 12.06.2018 у справі №462/9002/14-ц).
 
На щастя, Велика Палата Верховного Суду такий підхід не підтримала. У постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 вона дійшла висновку, що «гонорар успіху» є сумою, обумовленою сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, і тому належить до судових витрат.
 
Втім, незалежно від того, яким є порядок обчислення гонорару, форма та строки його сплати, важливо, щоб його розмір відповідав визначеним процесуальними кодексами критеріям співмірності. А саме:
  • складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
  • часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
  • обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт;
  • ціні позову та/або значенню справи для сторони, в тому числі впливу вирішення справи на репутацію сторони або публічного інтересу до справи.
 
Загалом, як відзначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц, передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
 
Прикладами рішень ВС, в яких суму заявлених витрат на професійну правничу допомогу було зменшено у зв’язку з невідповідністю вказаним критеріям, є:
  • постанова КЦС ВС від 06.06.2019 по справі №752/4513/17: витрати зменшено з 20 000 грн. до 5000 грн. з огляду на критерій необхідності подання відзиву на касаційну скаргу та значимості таких дій у справі, а також через те, що до опису послуг включено участь у судовому засіданні, якого не було, бо справа розглядалась без виклику сторін;
  • постанова КГС ВС від 11.03.2021 по справі №911/2681/19: витрати зменшено з 22 000 грн. до 11 000 грн., бо зустріч адвоката з представниками клієнта та обговорення з клієнтом напрямів підсилення правової позиції клієнта, на який затрачено 2 год. 00 хв., не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), відзив на касаційну скаргу обсягом 3 сторінки, на який адвокатом було витрачено 3 год. 00 хв. не є співмірним зі складністю справи, а засідання по справі тривало не 0,5 год, а 18 хв.
 
Відтак, при визначенні розміру гонорару необхідно враховувати вищевказані критерії дійсності, необхідності та розумністю розміру для того, щоб вони були стягнені з іншої сторони у повному обсязі.
 
В якому порядку здійснюється відшкодування витрат?
 
Не менш важливим для отримання відшкодування є дотримання визначеного процесуальними кодексами порядку стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
 
По-перше, необхідно подати попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, в тому числі на професійну правничу допомогу, разом з першою заявою по суті справи (позовною заявою, відзивом, касаційною чи апеляційною скаргою або відзивом на них) або зазначити його безпосередньо у відповідному документі. Поданий попередній розрахунок не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми витрат.
 
Копія відповідного розрахунку необхідно направити іншій стороні, щоб та могла подати до суду клопотання про зменшення розміру таких витрат. Інакше у їх стягненні може бути відмовлено (див. постанову КГС ВС від 21.08.2019 по справі №922/2821/18).
 
Водночас, неподання стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку дає суду право відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. При цьому звертаємо увагу, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов’язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто, його неподання не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні витрат (постанова КЦС ВС від 08.04.2021 по справі №161/20630/18).
 
По-друге, до закінчення судових дебатів (а якщо справа розглядається в порядку письмового провадження – до винесення рішення чи постанови по справі) потрібно подати заяву (клопотання) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (копію – направити іншим учасникам). За відсутності такого клопотання суд не має підстав для розгляду питання про розподіл здійснених учасником витрат на професійну правничу допомогу (постанова КГС ВС від 14.01.2019 по справі №927/26/18).
 
По-третє, необхідно надати докази, які підтверджують факт понесення витрат на послуги адвоката в суді: копія договору з адвокатом, рахунку на оплату його послуг, платіжного доручення (квитанції) про оплату адвокатських послуг, акту наданих послуг (виконаних робіт) тощо. Конкретний зміст документів залежить від умов договору та фактичного стану оплат.
 
Такі докази необхідно подати до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5 днів після ухвалення рішення суду, якщо сторона зробила про це відповідну заяву, а їх копії направити іншій стороні. В іншому разі заяву про відшкодування витрат можуть залишити без розгляду.
 
По-четверте, варто надати опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат. У випадку, якщо договором передбачено погодинну оплату гонорару, то надання такого опису є обов’язковим. При фіксованій же оплаті, як було вказано вище, його можна й не подавати, але, на нашу думку, краще все таки надати. Як мінімум, для оцінки обсягу виконаних робіт фіксованій вартості, що була вказана у договорі.
 
В свою чергу, сторона, що програла, для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених переможцем, має заявити про це у відповідній заяві. Інакше, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права з власної ініціативи вирішувати питання про зменшення таких витрат, що підлягають розподілу (постанова ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі №922/445/19).
 
Таким чином, для отримання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу необхідно:
  • укласти договір про надання правової допомоги (краще всього з адвокатом, адвокатським об’єднанням чи адвокатським бюро);
  • правильно визначити розмір гонорару адвоката, виходячи з критеріїв дійсності, необхідності та розумності;
  • виконати вказані процесуальні дії, необхідні для отримання відшкодування.
 
Але найголовніше, звичайно, - виграти справу. На випадок же програшу варто подати заяву про зменшення заявлених іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу.