Законопроекти щодо альтернативних видів покарань

Розроблені Міністерством юстиції законопроєкти №5359 від 12.04.2021 та  №5360 від 12.04.2021 щодо розвитку системи пробації, збільшення альтернатив позбавленню волі та створення умов для зниження рецидивної злочинності незабаром будуть розглянуті народними депутатами. Про це повідомили члени робочої групи з питань реформування пенітенціарної системи при Комітеті з питань правової політики під час візиту до Київського слідчого ізолятору.

Як зазначила під час заходу заступниця Міністра юстиції Олена Висоцька, положення цих законопроєктів направлені на:
- індивідуалізацію системи покарань;
- розширення переліку видів покарань, альтернативних позбавленню волі.
 
Вважають, що  це сприятиме:
  • зменшенню кількості осіб у місцях несвободи;
  • забезпечить виправлення правопорушників без ізоляції від суспільства.
 
Олена Висоцька зазначає:
«Наразі система виконання покарань в Україні сфокусована на ізоляції людини, на фізичному унеможливленні вчинення нею повторного злочину протягом певного періоду. В той час, як основний фокус, що підтверджується міжнародним досвідом, має бути на ресоціалізації злочинця, на корегуванні його поведінки у суспільстві. Така незбалансованість системи і внутрішня нелогічність призводить до того, що в Україні і кількість рецидивів, і рівень злочинності загалом залишаються високими. Наше завдання – змістити фокус системи виконання кримінальних покарань і забезпечити безпеку суспільства»
 
Проєкти законів щодо розвитку альтернативних видів покарання передбачають, зокрема:
  • запровадження пробаційного нагляду, як виду покарання без ізоляції від суспільства;
  • заміну покарання у виді обмеження волі на пробаційний нагляд за ненасильницьких злочини;
  • арешт як вид покарання тільки до засуджених військовослужбовців;
  • удосконалення виконання покарання у виді штрафу (збільшення строку розстрочки виплати штрафу);
  • розширення та удосконалення застосування громадських робіт та звільнення від відбування покарання з випробуванням;
  • впровадження динамічної безпеки;
  • запровадження застосування електронного моніторингу (електронні браслети) без ізоляції від суспільства;
  • вдосконалення порядку застосування запобіжних заходів у виді тримання під вартою (доступність застави як дієвої альтернативи триманню під вартою та обмеження строків тримання під вартою під час судового провадження);
  • впровадження автоматизованої оцінки ризику вчинення повторного правопорушення;
  • створення мультирежимних установ із секторами різних рівнів безпеки (для економії видатків);
  • платні послуги в слідчих ізоляторах.