Останніми роками обшуки у володіннях адвоката — житлі, офісі, транспортних засобах — із винятку поступово перетворилися на небезпечну тенденцію. Втручання в адвокатську діяльність, ігнорування гарантій, встановлених законом, зловживання з боку правоохоронних органів — усе це більше не поодинокі випадки, а системна проблема.
Подібні ситуації трапляються значно частіше, ніж здається, і кожен адвокат повинен бути готовим та знати свої права, процедуру, межі допустимого і способи оперативного реагування, механізм захисту.
Обшук у володіннях адвоката є винятковою слідчою дією, що допускається лише за умов наявності судового рішення, участі представника Ради адвокатів відповідного регіону, дотримання гарантій адвокатської таємниці, обмеження доступу лише до інформації, що стосується предмета досудового розслідування. Але на практиці все частіше така слідча дія відбувається з грубим порушенням прав адвокатів, гарантій адвокатської діяльності. Зокрема, відсутність представника Ради адвокатів відповідного регіону, неправомірний доступ до конфіденційної інформації, обшуки без належних судових рішень, неповне оформлення протоколів.
Іноді обшук фактично використовується, як інструмент тиску або психологічного впливу на адвоката, що прямо суперечить принципам незалежності адвокатської діяльності.
Для протидії таким зловживанням адвокатам варто негайно інформувати Раду адвокатів відповідного регіону, фіксувати всі порушення в протоколі, звертатися до слідчого судді зі скаргами в порядку ст. 303 КПК, а також подавати заяви до органів адвокатського самоврядування. У разі системних порушень можливе звернення до Європейського суду з прав людини. Не менш важливо постійно підвищувати рівень правової обізнаності щодо гарантій адвокатської діяльності, адже знання власних прав дає змогу швидше та ефективніше реагувати на незаконні дії.
За загальним правилом, закріпленим у ч.2 ст.234 КПК, обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Зокрема положеннями ст.23 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя. При цьому, в разі проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката слідчий суддя, суд у своєму рішенні в обов’язковому порядку зазначає перелік речей, документів, що планується відшукати, виявити чи вилучити під час проведення слідчої дії чи застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а також враховує вимоги пп.2—4 ч.1 цієї статті.
Здійснення адвокатської діяльності перебуває під особливим захистом закону, а тому забороняються будь-які втручання чи перешкоди, розголошення адвокатської таємниці, вилучення пов’язаних з адвокатською діяльністю документів, а також проведення слідчих чи розшукових дій щодо адвоката без судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора, його заступників.
Таким чином, для проведення обшуку у володіннях адвоката необхідна сукупність таких умов, як ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук, спеціальний суб’єкт подання клопотання про проведення обшуку у володіннях адвоката. Слід звернути увагу, що ч.2 ст. 30 Конституції та ч.3 ст.233 КПК передбачені винятки, які дозволяють слідчому до постановлення ухвали слідчого судді увійти до володіння особи у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі слідчий за погодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку.
Без дотримання гарантій адвокатської діяльності, неможливо уявити ані справедливого суду, ані ефективного захисту прав людини.
ЄСПЛ у своїх рішеннях заначив, що обшук в адвокатському бюро, інших приміщеннях адвоката може порушувати адвокатську таємницю, котра є основою довірчих стосунків між адвокатом і його клієнтом («André and Another v. France», заява № 18603/03)
Якщо законодавство країни передбачає можливість обшуків в адвокатських приміщеннях, то такі обшуки повинні обов’язково супроводжуватись особливими гарантіями. Конвенція не забороняє накладати на адвокатів певну кількість зобов’язань, які можуть стосуватись взаємин з їхніми клієнтами. Такі заходи мають бути чітко обмеженими.
Обшук у адвоката є винятковою слідчою дією, що допускається виключно у випадках прямо передбачених законом, і лише за умови суворого дотримання гарантій адвокатської діяльності. Такі гарантії спрямовані на забезпечення незалежності адвоката, захист адвокатської таємниці та недопущення втручання у здійснення адвокатської діяльності. Кожен випадок проведення обшуку у володіннях адвоката з порушенням визначених законом вимог становить не лише втручання у професійну діяльність конкретного адвоката, а є втручанням у саму ідею незалежності адвокатської спільноти, як одного з ключових елементів системи правосуддя у демократичному, правовому суспільстві.
Протидіяти зловживанням є обов’язок не лише професійної адвокатської спільноти, а й держави, яка гарантує верховенство права.