Страхове відшкодування за шкоду, заподіяну смертю потерпілої особи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, підлягає стягненню з Моторного (транспортного) страхового бюро України окремо на користь кожної малолітньої дитини потерпілої особи, які перебували на її утриманні на день настання страхового випадку.
Отримання пенсії малолітнім потерпілим у зв’язку з призначенням йому групи інвалідності та перебування іншого малолітнього потерпілого на утриманні за рахунок держави не впливає на факт одержання належної частини страхового відшкодування за шкоду, заподіяну смертю годувальника внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Така позиція викладена у справі №455/1255/20 Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 9 грудня 2021 року.
У матеріалах справи йдеться, що матір загинула унаслідок ДТП. Двоє дітей перебували на повному її утриманні.
Винуватця аварії суд першої інстанції позбавив волі на 3 роки за ч. 3 ст. 286 Кримінального кодексу України. А в межах цивільного позову стягнув моральну шкоду окремо із засудженого та МТСБУ на користь кожної дитини.
Апеляційний суд залишив вирок без змін, а скаргу представника МТСБУ – без задоволення.
Тож адвокат МСТБУ у касаційній скарзі вимагав скасування вказаних судових рішень у частині задоволення цивільного позову та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Це обґрунтовується тим, що в матеріалах провадження відсутні будь-які дані про те, що діти померлої були на її повному утриманні або одержували від неї допомогу, яка була для них основним джерелом засобів для існування.
Також адвокат зазначає, що син потерпілої з інвалідністю, тож йому гарантовано право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України та соціальну захищеність.
Верховний Суд зазначив, що отримання пенсії малолітнім у зв`язку із призначенням йому групи інвалідності «не впливає на факт одержання належної частини страхового відшкодування».
Також ВС погодився, що твердження адвоката є безпідставними щодо відсутніх документів, де б зазначалося про повне утримання дітей потерпілою.
Зазначається, що діти є малолітніми, отже перебували на повному утриманні своєї матері.
Суд вказав, що підпунктом «е» пункту 35.2 ст. 35 Закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не встановлено чіткого переліку документів на підтвердження факту перебування особи на утриманні потерпілого.
«Тому таким документом може бути довідка житлово-експлуатаційної організації з місця проживання (реєстрації) або довідка органу місцевого самоврядування про перебування на утриманні чи про спільне проживання із заявником», – йдеться у матеріалах справи.
Тож касаційна скарга була залишена без задоволення.