01 листопада 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №331/247/21 залишив без задоволення касаційну скаргу позивача, вказавши, що питання про розподіл судових витрат, понесених під час розгляду адміністративного позову, повинно вирішуватися у встановленому процесуальним законом порядку адміністративним судом, який ухвалив рішення у цій справі.
Особа звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про відшкодування шкоди, мотивуючи тим, що відповідачем було подано до адміністративного суду позов у справі про визнання протиправним та скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії, в якій він виступав третьою особою. У задоволенні позову було відмовлено.
Позивач наполягав, що протиправними діями відповідача йому було завдано матеріальну шкоду, яка складається з: витрат, пов’язаних із вчиненням процесуальних дій та підготовкою до розгляду справи; витрат сторін та їх представників, пов’язаних із прибуттям до суду, які на підставі ст.ст. 1166, 1173–1175 Цивільного кодексу України підлягають відшкодуванню.
Ухвалою районного суду, залишеною без змін апеляційним судом, у відкритті провадження відмовлено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України та роз’яснено позивачу право звернення до суду, який розглядав адміністративну справу, щодо можливості відшкодування судових витрат в порядку, передбаченому статтями КАС України.
Суди виходили з того, що позивач фактично просить не відшкодувати шкоду, а стягнути судові витрати, понесені ним при розгляді адміністративного позову, що підтверджується доданими до позовної заяви розрахунками, які здійснені позивачем. Законодавством не передбачено можливості стягнення судових витрат в адміністративній справі у порядку цивільного судочинства, як і немає правових підстав для ототожнення цих витрат і шкоди (збитків) у розумінні положень чинного законодавства України.
Розглянувши касаційну скаргу позивача, Верховний Суд погодився, що у цій справі позивач фактично просить не відшкодувати шкоду, передбачену вимогами ст.ст. 1166, 1173–1175 ЦК України, а стягнути судові витрати, понесені ним під час розгляду адміністративного позову.
За змістом ст. 1174 ЦК України, ч. 3 ст. 132, ч. 1 ст. 139, ст. 143, п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України за своєю правовою природою судові витрати можуть бути відшкодовані виключно у спосіб, передбачений процесуальним законодавством, і лише в тому процесі, в якому розглядалась справа.
Таким чином, судові витрати в адміністративній справі, зокрема пов’язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи, витрати сторін та їхніх представників, пов’язані із прибуттям до суду, відривом від звичайних занять є процесуальними витратами, які стягуються у порядку, визначеному КАС України.
Ураховуючи викладене, Верховний Суд погодився із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що зазначені позивачем витрати сторін не є шкодою чи збитками у розумінні вимог ст.ст. 22, 1166, 1173–1175 ЦК України, не входять до складу ціни позову та не можуть стягуватися як матеріальні збитки чи шкода, оскільки є судовими витратами, що пов’язані з розглядом адміністративної справи в суді, і випливають із процесуальних, а не матеріально-правових відносин.