14 червня 2023 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 308/10650/19 задовольнив касаційну скаргу ТОВ, якому було необґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
ТОВ звернулося до суду із позовом, в якому просило визнати незаконним і скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасувати записи про право власності.
Рішенням міськрайонного суду від 19 грудня 2022 р. у задоволенні позову відмовлено з тих мотивів, що обраний позивачем спосіб судового захисту є неефективним і не відновить його порушені права.
Ухвалою апеляційного суду від 23 березня 2023 р. у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ відмовлено з посиланням на те, що представник позивача був присутнім у судовому засіданні 19 грудня 2022 р. та знав про винесення ухвали та рішення від 19 грудня 2022 р. При цьому суд вказав, що у рішенні від 19 грудня 2022 р. (вступна та резолютивна частини) зазначено, що повне рішення буде складено 28 грудня 2022 р.
Окрім того, 13 січня 2023 р. представник ТОВ подав апеляційну скаргу на ухвалу від 19 грудня 2022 р., при цьому бувши обізнаним і про прийняте рішення суду. Проте на рішення суду позивач подав апеляційну скаргу тільки 3 березня 2023 р. Із заявою про видачу рішення представник позивача до суду не звертався, а наведені у клопотанні про поновлення строку доводи, що повний текст судового рішення було надіслано судом до ЄДРСР тільки 2 лютого 2023 р., не є поважною причиною для поновлення такого строку.
У касаційній скарзі ТОВ зазначало, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення є поважними.
Верховний Суд вказав, що апеляційний суд не взяв до уваги на те, що 19 грудня 2022 р. суд першої інстанції оголосив вступну та резолютивну частини судового рішення, повний текст рішення суду позивачу не направлявся, а в ЄДРСР рішення міськрайонного суду від 19 грудня 2022 р. було надіслано судом 2 лютого 2023 р. та оприлюднено 6 лютого 2023 р. При цьому судом першої інстанції не зазначено в рішенні суду дати складання повного тексту судового рішення, яке має істотне значення для врахування апеляційним судом при відкритті апеляційного провадження та реалізації позивачем права на доступ до правосуддя.
Однак без отримання повного тексту рішення суду неможливо виконати вимоги ЦПК України щодо належного мотивування апеляційної скарги.
Визнаючи неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначені заявниками, апеляційний суд не звернув уваги на те, що суд першої інстанції не виконав вимоги ст. 272 ЦПК України щодо вручення судового рішення, не спростував доводи позивача, що копія рішення суду першої інстанції на їх адреси не направлялися та не були вручені, не надав оцінки тому, що оприлюднення в ЄДРСР тексту судового рішення не виконує функцію суду щодо вручення судового рішення.
Вичерпний перелік випадків, які підтверджують дату вручення судового рішення, наведено у ч. 6 ст. 272 ЦПК України, і в цьому переліку день оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не прирівняно до дня вручення судового рішення. Можливість дізнатися про ухвалене судом першої інстанції рішення з ЄДРСР є лише правом заявника. При цьому оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не скасовує обов`язок суду вчасно направляти копії судових рішень учасникам справи.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 липня 2022 р. у справі № 285/2686/20-ц, від 3 листопада 2021 р. у справі № 2-3552/10, від 19 січня 2022 р. у справі № 752/19105/21, від 25 лютого 2021 р. у справі № 679/219/20, від 11 серпня 2020 р. у справі № 404/4551/19, від 16 листопада 2022 р. у справі № 752/24301/19.
Отже, Верховний Суд ухвалу апеляційного суду скасував, справу передав для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Підготував Леонід Лазебний