Авторське право та права на об’єкти інтелектуальної власності є важливими складовими сфери правового регулювання, що забезпечують інноваційний розвиток суспільства та захист інтелектуальної творчості. Україна, як член світової спільноти, дотримується міжнародних зобов’язань та національного законодавства у цій сфері. Зловживання правами на об’єкти інтелектуальної власності, їх незаконне використання та порушення авторських прав визнаються кримінальними діями відповідно до ст. 176 та 177 Кримінального кодексу України.
Стаття 176 КК України: Порушення авторського права і суміжних прав.
Стаття 176 КК України визначає відповідальність за порушення авторського права та суміжних прав. Згідно з цією статтею, незаконне використання чужих авторських та суміжних прав, якщо це вчинено:
-
У вигляді публічного виконання чи відтворення твору;
-
У вигляді поширення твору або іншого об’єкта суміжних прав;
-
Публічного демонстрування або використання об’єктів суміжних прав в цілях прямого зв’язку з ефіром чи іншими формами передачі сигналу;
-
Видавництва та поширення творів під іншим іменем автора.
Крім того, стаття передбачає відповідальність за виготовлення або поширення незаконних копій творів або об’єктів суміжних прав.
Порушення цієї статті Кримінального кодексу України призводить до настання кримінальної відповідальності, яка може бути виражена у вигляді покарання від штрафу до позбавлення волі на строк до п’яти років.
Стаття 177 КК України: Порушення прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин, раціоналізаторські пропозиції.
Стаття 177 КК України стосується порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності, зокрема винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин, а також раціоналізаторські пропозиції. Згідно з цією статтею, незаконне виготовлення, використання, зберігання, перевезення або поширення об’єктів інтелектуальної власності без дозволу їх власника тягне за собою кримінальну відповідальність.
Кримінальна відповідальність за порушення цієї статті може бути виражена у вигляді штрафу, обмеження волі, або позбавлення волі на строк до п’яти років.
Структура цієї статті є загальною, тому для розкриття ознак цього правопорушення слід звертатися до Закону України «Про авторське право і суміжні права», а також до Цивільного кодексу.
Згідно з цими законами, авторські права охоплюють як особисті немайнові права, так і майнові права авторів і їх правонаступників, пов’язані з створенням і використанням творів науки, літератури і мистецтва.
Особисті немайнові права включають право вимагати визнання свого авторства, право забороняти згадування свого імені під час публічного використання твору, право вибору псевдоніма, право протидіяти спотворенню або перекрученню творів та право на обнародування.
Майнові права включають право використовувати твір (включаючи продаж, прокат, найм тощо), право відтворення, публічного виконання, показу, право на переклад і імпорт творів науки, літератури і мистецтва.
Авторські права охоплюють як опубліковані, так і неопубліковані твори у галузі науки, літератури і мистецтва, незалежно від їх призначення, жанру, якості, розміру, мети (освітня, інформаційна, рекламна, пропагандистська, розважальна тощо), а також способу відтворення, будь то усний, письмовий чи інший формат.
Суміжні права відносяться до прав виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення, і вони пов’язані з використанням цих творів за законними умовами.
У відповідності до цих законів, предметом порушення авторських прав (або суміжних прав) є твори науки, літератури і мистецтва, такі як опубліковані або неопубліковані музичні твори (з текстом і без тексту), скульптури, картини, ілюстрації, перекази, фотографії, комп’ютерні програми тощо, а предметом порушення суміжних прав є виконання, фонограми, відеограми і програми мовлення.
Обов’язкові ознаки цього порушення включають:
1) відсутність власності чи власність не повністю віднесена до винуватця;
2) об’єктивна (матеріальна) форма вияву, така як рукопис, машинопис, друкований текст, нотний запис, фонограма, відеограма, електронний запис тощо;
3) новизна і оригінальність.
Повідомлення про новини дня, повідомлення про поточні події, твори народної творчості, офіційні документи (закони, укази, постанови, судові рішення тощо), державні символи та знаки (прапори, герби, ордени, грошові знаки), затверджені державними органами, не вважаються предметами цього порушення.
Закон України «Про авторське право і суміжні права» визначає список осіб, яким надається охорона авторських прав, і включає авторів незалежно від громадянства і місця проживання, авторів, чиї твори спочатку були опубліковані або знаходяться в об’єктивній формі на території України, а також авторів
Незаконне використання не вважається порушенням авторських прав у таких випадках: особа, до дати подання заявки на отримання патенту або, якщо є пріоритет, до дати пріоритету, вжила добросовісних дій у комерційних цілях, використовуючи технологічне (технічне) рішення, ідентичне тому, що було заявлено в винаході (корисній моделі), або провела значну і серйозну підготовку для такого використання в Україні.
Також не вважається порушенням прав використання запатентованого винаходу (корисної моделі) в певних випадках, наприклад:
-
Використання у конструкції чи під час експлуатації транспортного засобу іноземної держави, який тимчасово або випадково перебуває у водах, повітряному просторі чи на території України.
-
Використання без комерційних цілей.
-
Використання з науковою метою або для експериментів.
-
Використання у виняткових обставинах, таких як стихійні лиха, катастрофи, епідемії і т. д.
-
Разове виготовлення ліків у аптеках за рецептом лікаря.
-
Введення в господарський обіг продукту, виготовленого з використанням запатентованого винаходу (корисної моделі), який був придбаний без порушення прав власника (наприклад, за рішенням суду за умовами, передбаченими ст. 30 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»).
Настання наслідків незаконного використання полягає в завданні значної матеріальної шкоди власнику, яка згідно з приміткою до ст. 176 Кримінального кодексу перевищує нормальну матеріальну шкоду в двадцять і більше разів. Наприклад, це може бути відсутність отримання гонорару автором за наступні продажі або здачу в оренду, збитки від конкурентної боротьби, шкода репутації тощо.
Злочин вважається закінченим з моменту завдання матеріальної шкоди, і він передбачає причинний зв’язок між дією та зазначеним наслідком.
Щодо суб’єктивної сторони злочину, вона включає умисел. Винний повинен усвідомлювати незаконність своїх дій, бажати завдати матеріальної шкоди власнику та мати мотиви, які можуть бути різними, такими як користь, кар’єризм, помста, заздрість тощо.
Суб’єктом цього злочину може бути будь-яка особа, яка досягла 16 років, включаючи самого автора у випадках, коли його дії не узгоджені з іншими співавторами. Згідно з ч. 2 ст. 177 Кримінального кодексу, винна особа може бути притягнута до відповідальності за ті ж дії, якщо вони вчинені повторно або у співробітництві з іншими особами. У ч. 3 цієї статті передбачена відповідальність за ті самі дії, якщо вони вчинені службовою особою з використанням свого службового становища, організованою групою або якщо завдана матеріальна шкода великого розміру, тобто розміру, який перевищує нормальну матеріальну шкоду в тисячу і більше разів.
Автор: Ірина Стародуб
Head of Litigation LLC MONEYVEO