Започатковуючи адвокатське бюро чи адвокатське об’єднання, у рішенні про його створення та статуті ви маєте зазначити інформацію про розмір статутного капіталу. Яку суму слід указати?
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр має містити певні дані про юридичну особу, серед яких (п.15) – розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) та розмір частки кожного із засновників (учасників).
Для окремих юридичних осіб (банки, страхові компанії) існує вимога мінімального розміру статутного капіталу. Її сенс полягає у захисті інтересів кредиторів. Останні можуть (і то теоретично) задовольнити вимоги до юридичної особи за рахунок статутного капіталу.
Але до мінімального розміру статутного капіталу АБ чи АО вимог не існує. Тобто, він має бути, але його розмір може складати формальну 1 гривню. Тоді який в ньому сенс?
Статутний капітал у випадку АБ або АО навряд чи виконує економічну функцію. Хоча дехто все ж орієнтується на його розмір, оцінюючи репутацію та надійність контрагента. Але з цього приводу існують сумніви, адже тут слід знати як формувався капітал (грошима, майном чи інтелектуальною власністю, яку засновник може оцінити і в мільярд гривень).
І все ж більше значення в даному випадку має не розмір, а розподіл участі засновників у його формуванні. Щоправда, це не стосується бюро, адже воно створюється одним адвокатом, внесок якого буде завжди 100%.
Для адвокатського об’єднання варто враховувати, що участь засновників у формуванні статутного капіталу впливає на корпоративні відносини (участь в управлінні АО), а також на розподіл прибутків шляхом нарахування та виплати дивідендів.
Нагадаємо, згідно зі ст. 96-1 Цивільного кодексу, корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку у статутному капіталі юридичної особи.
Засновники зокрема мають право:
– брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом;
– брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку.
– здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об’єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі;
– одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації.
Корпоративними відносинами є відносини між учасниками юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.
Матеріал підготував заступник голови Комітету НААУ з питань адвокатської практики Дмитро Хуторний