Верховна Рада 14 травня прийняла за основу законопроект 13192 щодо вдосконалення порядку розподілу судових витрат та судового збору. Законопроектом пропонуються зміни до Кодексу адміністративного судочинства, Господарського і Цивільного процесуальних кодексів, а також Закону «Про судовий збір».
Зокрема у Цивільному процесуальному кодексі автори пропонують встановити, що суд, враховуючи майновий стан особи, звільняє від сплати судового збору, якщо розмір судового збору перевищує 5% розміру доходу такої особи за попередній календарний рік. При визначенні майнового стану особи суд може врахувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого або рухомого майна, а також інші обставини.
Крім того, передбачається визначення такого розміру судового збору за подання касаційної та апеляційної скарги фізичною особою, що відповідає принципу домірності, враховуючи її майновий і фінансовий стан, та не обмежує доступ до суду.
А саме, пропонується встановити граничні розміри судового збору для фізичних осіб:
- за подання апеляційної скарги – не більше 7 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто не більше 21 196 грн. А у справах соціального характеру (захист трудових, сімейних, житлових прав тощо) – не більше 3 прожиткових мінімумів. Тобто, не більше 9 084 грн.
- за подання касаційної скарги до Верховного Суду відповідні межі становитимуть 10 прожиткових мінімумів (30280 грн). І, відповідно, 5 прожиткових мінімумів у соціальних, трудових, житлових, сімейних справах, відшкодування шкоди здоров’ю. Тобто, не більше 15 140 грн при зверненні до Верховного Суду у соціальних справах.
Тобто, пропонується, щоб громадяни за подання скарги до Верховного Суду сплачували не більше 30 280 грн.
Для юридичних осіб ситуація не зміниться.
Крім того, законопроектом уточнені підстави для звільнення, зменшення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, з урахуванням індивідуальних обставин кожної справи.
Законопроект також запроваджує норму, відповідно до якої у разі, якщо додатковим судовим рішенням вирішується лише питання про судові витрати, таке рішення може ухвалюватися у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи, якщо суд не вважає за необхідне призначення відповідного судового засідання.