Правила адвокатської етики важливі за будь-яких часів, оскільки вони визначають стандарти поведінки та професійної етики для адвокатів. У цьому контексті діджиталізація вносить певні зміни і виклики, як-от: збереження конфіденційності, електронні докази, соціальні мережі тощо.
Правила адвокатської етики, затверджені з’їздом адвокатів України 9.06.2017 (з подальшими змінами), визначають стандарти професійної поведінки адвокатів і мають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві. Водночас, на тлі розвитку нових технологій, цифровізації правничої професії, активної присутності адвокатів у соціальних мережах та використання автоматизованих сервісів, постає об’єктивна потреба оцінити, наскільки чинна редакція ПАЕ відповідає викликам сьогодення.
З досвіду роботи АО «Правовий елемент» відзначу активний розвиток новітніх технологій та інформаційних засобів суттєво трансформував адвокатську діяльність, спричинивши появу низки інновацій. Серед найважливіших змін варто виділити:
- електронний документообіг та обмін даними, що значно пришвидшує робочі процеси;
- використання соціальних мереж як інструменту для залучення клієнтів і професійної комунікації з колегами;
- застосування штучного інтелекту для аналізу великих обсягів інформації та підготовки юридичних документів;
- відеоконференції як ефективний засіб спілкування з клієнтами й іншими учасниками судового процесу;
- віртуальні технології для підготовки до судових засідань та дистанційної взаємодії з клієнтами;
- Інтернет-бібліотеки та бази даних, що допомагають у пошуку інформації та формуванні стратегії захисту.
Узагальнюючи, можна констатувати, що цифровізація сприяє модернізації правової сфери, розширюючи її функціональні можливості та джерела правової інформації. Така трансформація передбачає:
- удосконалення систем управління інформаційними ресурсами, зокрема через участь адвокатів у розвитку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи;
- розширення доступу до державних реєстрів і баз даних у межах адвокатської практики;
- створення онлайн-бібліотек сучасної юридичної літератури з можливістю її замовлення через «особистий кабінет» на сайті НААУ.
Цифрова трансформація адвокатури — це не лише впровадження інновацій, а й пошук ефективних підходів до оцифрування юридичної інформації. Це комплексний процес, що охоплює інформатизацію, автоматизацію та цифровізацію функцій, пов’язаних із юридичною практикою, адмініструванням адвокатських об’єднань і наданням правничої допомоги на якісно новому рівні.
Серед ключових переваг цифровізації:
- зменшення навантаження на адвокатів;
- спрощення процедур подання документів і запитів;
- зниження витрат у разі надання онлайн-консультацій та інших цифрових послуг.
Чинна редакція Правил адвокатської етики не містить окремого регламенту щодо:
- ведення правничих блогів;
- використання штучного інтелекту;
- публічного аналізу судових рішень;
- допустимої межі критики дій державних органів у соцмережах.
Внаслідок цього відсутність нормативної визначеності може призводити до неоднакової оцінки однакових дій, що потенційно створює простір для суб’єктивного трактування або внутрішньої цензури. Так, наприклад, ст.57 ПАЕ встановлює загальний обов’язок дотримуватись етичних принципів під час розміщення інформації в Інтернеті, однак не містить конкретних критеріїв для оцінки поведінки у форматах цифрової комунікації.
Упродовж останніх років питання взаємодії штучного інтелекту з юридичною професією дедалі активніше стає об’єктом уваги наукової спільноти, професійних організацій та міжнародних інституцій. Технологічний прогрес відкриває нові можливості для правничої діяльності, водночас породжуючи низку етичних, правових та практичних викликів.
Зокрема, дослідник А.Салізин підкреслює необхідність оновлення професійних етичних кодексів у зв’язку з інтеграцією ШІ в надання правничих послуг, а також аналізує шляхи максимально ефективного використання його переваг при мінімізації супутніх ризиків [1].
Інші фахівці зосереджуються на конкретних аспектах цього процесу. Наприклад, Л.Еліот пропонує запровадити обов’язок адвоката інформувати клієнтів про використання ШІ у процесі правової допомоги, що має на меті забезпечення прозорості та зміцнення довіри до правничої професії [2].
На міжнародному рівні реакція на виклики, пов’язані з етикою застосування штучного інтелекту, також не забарилася. У 2021 році ЮНЕСКО ухвалила Рекомендацію з етики штучного інтелекту, яка встановлює базові принципи, такі як прозорість, підзвітність, дотримання прав людини, забезпечення справедливості та недискримінації [3].
У Європейському Союзі триває робота над впровадженням комплексного нормативного акту — Artificial Intelligence Act, який має на меті запровадити регуляторну модель для систем ШІ, що становлять підвищений ризик, зокрема й у сфері правосуддя. Документ передбачає вимоги до якості, безпеки та етичності таких систем [4].
Використовуючи ШІ, адвокат зобов’язаний забезпечити відповідність своїх дій як нормам права, так і духу професійної етики [5].
В Україні ж питання етичного використання штучного інтелекту адвокатами ще не набуло широкого наукового опрацювання. Однак на рівні державної політики вже розпочато перші кроки, спрямовані на осмислення викликів, пов’язаних із цифровізацією правничої діяльності, що створює підґрунтя для подальшого розвитку відповідного етичного та нормативного регулювання.
З огляду на викладене, доцільно ініціювати розгляд таких питань:
1. Створення окремого розділу ПАЕ, присвяченого цифровій поведінці адвоката.
2. Розробка офіційних роз’яснень Ради адвокатів України щодо меж допустимої публічності, коментування судових справ, ведення блогів та використання інноваційних технологій.
3. Запровадження консультативного механізму для попереднього аналізу складних або нових форматів поведінки.
4. Публічне обговорення проєкту змін за участю практикуючих адвокатів, науковців і представників дисциплінарних органів.
Отже, адвокатська етика є живим інструментом професійної відповідальності, а не фіксованими архаїчними лозунгами. Оновлення правил не повинно сприйматись як відмова від традицій, а навпаки — як спосіб зберегти адвокатську незалежність в умовах нових реалій. Забезпечення правової визначеності, передбачуваності та рівності у застосуванні етичних норм є основою довіри до адвокатури — як з боку клієнтів, так і держави.
Література
1. Salyzyn A. AI and Legal Ethics. Martin-Bariteau F., Scassa T. (eds.). Artificial Intelligence and the Law in Canada.
2. Eliot L. Considering An Attorney Duty To Inform Clients About AI-Based Legal Usage. – SSRN Electronic Journal, 2021. DOI: 10.2139/ ssrn.3966726.
3. UNESCO. Recommendation on the Ethics of Artificial Intelligence. – Paris: UNESCO, 2021.
4. European Commission. Proposal for a Regulation laying down harmonised rules on Artificial Intelligence (Artificial Intelligence Act), COM(2021) 206 final, 21 April 2021.
5. Бандурка С.С. Правові та етичні аспекти використання штучного інтелекту адвокатом у розв’язанні приватноправових спорів. Юридичний науковий електронний журнал. № 1/2025. с. 749-751.
Автор: АНДРІЙ СМИРНОВ, адвокат, керуючий партнер АО «Правовий елемент»