Восьмий апеляційний адміністративний суд підтвердив правову позицію, важливу для всієї адвокатської спільноти: адвокати як суб’єкти незалежної професійної діяльності не зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) чи платіжні термінали. Це рішення є черговим кроком до утвердження незалежності адвокатури та розмежування її статусу від суб’єктів господарювання.
Передумови справи
Податковий орган Рівненської області наклав адміністративне стягнення на адвоката К. за нібито порушення ст. 163-15 КУпАП — у зв’язку з відсутністю терміналу для безготівкових розрахунків. Підставою стала оплата клієнтом адвокатських послуг готівкою, що було підтверджено довідкою про отримання гонорару, поданою до суду у цивільній справі, в якій адвокат представляв сторону проти структур Рівненської міської ради.
На підставі цього податкова служба ініціювала фактичну перевірку, оформила акт, а згодом — постанову про накладення штрафу у розмірі 3400 грн.
Однак суд першої інстанції скасував цю постанову, і рішення було залишене в силі апеляційною інстанцією.
Правовий зміст рішення
Апеляційний суд у м. Львів визнав незаконною постанову податкової служби, виходячи з наступних ключових аргументів:
1️⃣ Адвокат — не суб’єкт господарювання у сенсі ст. 163-15 КУпАП
Згідно з Податковим кодексом України (пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14), адвокати є самозайнятими особами, що провадять незалежну професійну діяльність, а не підприємницьку. Це підтверджується:
-
спеціальним законом — «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
-
практикою Верховного Суду (постанова у справі №727/4597/19).
Отже, на адвокатів не поширюється дія законодавства про РРО, зокрема Закону № 265/95-ВР.
2️⃣ Податкова перевірка мала відбутися щодо адвоката, а не ФОП
Хоча К. має реєстрацію як фізична особа-підприємець із видом діяльності 69.10 (правова допомога), суди обґрунтовано вказали: фактично правова допомога надавалася в статусі адвоката, а не підприємця. Перевірка проводилась на підставі заяви сторони судового процесу, а не господарської діяльності.
Усі документи (направлення, акт перевірки, протокол) стосувалися адвокатської практики, а не ФОП.
3️⃣ РРО не застосовуються до адвокатської діяльності
Закон № 265/95-ВР регулює діяльність суб’єктів господарювання у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Він не охоплює адвокатів, а також не встановлює спеціальних вимог до оформлення гонорару.
Терміни “продавець”, “покупець”, “ціна”, “послуга” — не застосовні до адвокатсько-клієнтських відносин, які регулюються спеціальним законом.
Також не встановлено обов’язкової форми документа, що підтверджує сплату гонорару. Адвокат має право надати квитанцію, довідку або інший документ у довільній формі.
4️⃣ Порушено процесуальні вимоги до складання протоколу
Суд встановив, що у протоколі та акті перевірки відсутні конкретні дані про дату, час і обставини вчинення порушення, відсутній чіткий опис складу адміністративного правопорушення.
Судове тлумачення та наслідки
Суд апеляційної інстанції підкреслив:
Адвокат не є «торговцем» у розумінні ст. 1 Закону «Про платіжні послуги», а отже — не підлягає обов’язковому використанню електронних засобів розрахунку.
Також рішення спирається на практику ЄСПЛ (справа «Серявін та інші проти України», §58), відповідно до якої судові рішення мають містити чітке обґрунтування, а органи влади — діяти лише в межах закону.
Підсумок
- Адвокат, який надає правничу допомогу, діє в межах незалежної професійної діяльності, що не регулюється Законом про РРО.
- Податкові органи не мають права вимагати застосування платіжного терміналу чи РРО при оплаті гонорару адвокату, якщо діяльність здійснюється не в статусі ФОП.
- Факт реєстрації як ФОП не змінює сутність правовідносин, якщо правова допомога надається в статусі адвоката.
Це рішення створює важливий правовий прецедент, який може використовуватися адвокатами по всій Україні як захист від безпідставних перевірок, штрафів та адміністративного тиску.
Рішення набрало законної сили та не підлягає касаційному оскарженню.