15 березня 2018 року в зв’язку зі зміною кримінального процесуального законодавства, а саме доповненнями до Кримінального процесуального кодексу України з’явилось право на оскарження повідомлення про підозру.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України на досудовому провадженні підозрюваним, його захисником чи законним представником можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру:
- після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
- після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
Повідомлення про підозру здійснюється за наявності достатніх підстав для такого. Воно повинно відображати наявний та достатній у сторони обвинувачення об`єм даних. Вважати, що особа причетна до вчинення кримінального правопорушення, та не повинно містити всі необхідні обставини для встановлення вчинення кримінального правопорушення, як то обвинувальний акт.
Процедура та етапи повідомлення про підозру
Процедуру повідомлення про підозру особі можна умовно поділити на три етапи:
- етап прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру;
- етап об`єктивації — вираження сформованого внутрішнього волевиявлення уповноваженої посадової особи щодо прийнятого рішення у зовнішню форму шляхом складання тексту повідомлення про підозру та його підписання;
- етап доведення інформації до відома адресата, щодо якого прийняте рішення про повідомлення про підозру.
У випадках виникнення підстав, під час досудового розслідування, слідчий та прокурор наділені повноваженнями — як повідомити про нову підозру, так і змінити раніше повідомлену підозру (ст. 279 КПК України).
Типові порушення при врученні підозри: практика
На практиці під час вручення підозри наявні такі типові порушення, як:
Відсутність належного оформлення повідомлення про підозру
Так, форма і зміст повідомлення про підозру має містити:
- прізвище та посаду слідчого чи/або прокурора який здійснює повідомлення, а також його підпис;
- формулювання підозри (із зазначенням обставин правопорушення);
- правову кваліфікацію дій;
- роз’яснення прав особи, передбачених ст.42 КПК;
- прізвище, ім’я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство особи, якій вручається підозра;
- номер кримінального провадження.
Все ці вимоги передбачені статтею 277 КПК. І невідповідність повідомлення про підозру вказаним вимогам є підставою для визнання такого повідомлення незаконним, а також його скасування.
Порушення права на захист та правову допомогу
Відповідно до вимог абз. 2 ч. 2 ст. 46 КПК, якщо підозрюваний заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, то проведення процесуальної дії відкладається або для її проведення залучається захисник з Центру надання безоплатної правової допомоги — постановою слідчого або прокурора.
Непоодинокими є випадки коли слідчі, через свою необізнаність вказаної норми КПК, ігнорують заперечення підозрюваного щодо проведення процесуальних дій без захисника. Наприклад, слідчий може запросити для участі в проведенні процесуальної дії двох понятих або здійснити відеофіксацію такої процесуальної дії. Однак, у будь-якому випадку, незалучення захисника та ігнорування вказаної норми КПК не лише призводить до визнання недопустимими доказів, здобутих внаслідок проведення такої процесуальної дії, а ще й є кримінально-караним діянням — через грубе порушення права особи на захист.
Нероз’яснення підозрюваному прав, передбачених ст. 42 КПК
Підозрюваний/обвинувачений має право:
- знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують;
- бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз’яснення;
- на першу ж вимогу: мати захисника і зустріч із ним незалежно від часу в робочі, вихідні, святкові, неробочі дні до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту — зустрічі без обмеження в часі та кількості у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні;
- на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних діях;
- на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв’язку з відсутністю коштів для оплати такої допомоги.
Відсутність відомостей про понятих, які своїми підписами засвідчили відмову особи від одержання повідомлення про підозру
Поняті, як незалежні свідки, підтверджують не лише сам факт відмови, але й обставини, за яких вона відбулася. Їхні підписи є гарантією того, що повідомлення про підозру було вручено належним чином і особа була ознайомлена з правами та обов’язками. Відсутність цієї інформації може ставити під сумнів законність подальших процесуальних дій, оскільки вручення повідомлення про підозру є важливим етапом досудового розслідування.
Отже, якщо у повідомленні про підозру відсутні відомості про понятих, які засвідчили відмову від отримання документа, це може бути підставою для оскарження вручення повідомлення про підозру та вплинути на подальший перебіг кримінального провадження.
Тиск на підозрюваного
Подекуди правоохоронці, користуючись юридичною необізнаністю особи, вчиняють моральний або психологічний тиск під час вручення підозри, який супроводжується примушуванням до визнання вини чи дачі показань, що порушує ст. 18 КПК та є кримінально-караним діянням.
Відсутність повноважень у слідчого/прокурора для повідомлення особі про підозру (підписання тексту підозри та фактичне її вручення особі) а також делегування таких повноважень іншим особам
Повідомлення про підозру особі, яка раніше допитувалась у якості свідка
Коли на час отримання показів від свідка уже існували дані, що його буде визнано підозрюваним чи обвинуваченим, але, всупереч наявності у такої особи права на мовчання та свободи від самовикриття, слідчий чи прокурор вчиняє дії, спрямовані на отримання показань від неї.
Як захиститися від неправомірних дій
Насамперед необхідно залучити адвоката. При цьому одразу важливо усно заявити клопотання про негайне надання можливості скористатися правовою допомогою захисника, а також подати письмове повідомлення слідчому про відмову від проведення будь-яких слідчих (розшукових) чи процесуальних дій без участі захисника. Таке повідомлення необхідно зареєструвати в канцелярії органу досудового розслідування із відміткою на другому екземплярі про дату і час прийняття повідомлення.
І вже захисник подає оскарження повідомлення про підозру на підставах процесуальних порушень під час вручення повідомлення про підозру, необґрунтованості підозри через відсутність у діях підозрюваного складу кримінального правопорушення, відсутність події кримінального правопорушення або непричетність особи до вчинення кримінального правопорушення, у вчинення якого він підозрюється.
Потрібно зазначити, що адвокат має право вести відеофіксацію вручення повідомлення про підозру, ініціювати притягнення слідчого чи прокурора до дисциплінарної відповідальності, звертатись до ДБР про вчинення злочину, звертатись із скаргою до ЕСПЛ.
Вищевказані порушення під час повідомлення про підозру можуть, у подальшому, бути підставою для визнання судом недопустимими доказів в порядку ст. 87 КПК, як такі що отриманні з грубим порушенням права людини на захист чи ін. істотними порушеннями вимог КПК.
Судова практика
Порушення процедури вручення повідомлення про підозру можуть призвести до визнання такого повідомлення незаконним, а також до визнання недопустимими доказів, отриманих внаслідок таких порушень.
Слідчий суддя, суд при розгляді скарг на повідомлення про підозру, в межах перевірки доводів щодо необґрунтованості підозри, має оцінити, чи досягнуто стороною обвинувачення стандарт переконання «достатніх підстав» для цілей повідомлення про підозру, який передбачений п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК.
Аналізуючи судову практику, можна дійти висновку, що ефективне та своєчасне подання клопотань про скасування повідомлень про підозру до суду – є виправданим.
Так, слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області 06.01.2025 р. по справі №372/2673/24, задовольнив скаргу адвоката про скасування повідомлення про підозру, у зв`язку з грубим порушенням стороною обвинувачення процедури вручення повідомлення про підозру, а саме через сплив строків, визначених статтею 219 КПК України.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду ухвалою від 16.04.2025 р. по справі №463/2712/25, ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 4 квітня 2025 року про скасування повідомлення про підозру в кримінальному провадженні залишила без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення, оскільки повідомлення про підозру не містить жодних відомостей, у чому полягає здійснення господарської діяльність у взаємодії з державою-агресором, а висновок щодо здійснення такої діяльності суперечить матеріалам кримінального провадження. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягли безумовне скасування ухвали слідчого судді судом апеляційної інстанції не встановлено.
Слідчим суддею Ленінського районного суду м. Кіровограда по справі №405/2625/22 від 15.01.2025 р. скаргу підозрюваного про скасування повідомлення про підозру задоволено, оскільки пред`явлена підозра за 2 ст. 367 КК України не здатна переконати стороннього спостерігача, що інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене 2 ст. 367 КК України, за викладених у оскаржуваному повідомленні про підозру обставин взагалі мало місце, як подія, та, крім того, що ОСОБА_3 за вказаних обставин може бути причетний до вказаного кримінального правопорушення, тому у розумінні практики Європейського суду з прав людини та положень КПК України оспорюване повідомлення про підозру є очевидно необґрунтованим за ч. 2 ст. 367 КК України, що є безумовною підставою для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 08.12.2021 року.
Підсумовуючи, можемо констатувати: попри невелику статистику задоволених скарг, захисникам варто подавати до суду такі скарги та намагатися оскаржувати повідомлення про підозру.