Конституційне право на відпочинок забезпечується зокрема наданням щорічної відпустки. Її мінімальна тривалість, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом. Але це право сьогодні не можуть реалізувати самозайняті особи, в тому числі, адвокати.
Виправити цю ситуацію запропонували народні депутати у проекті №10357 від 18.12.2023 «Про внесення змін до Закону України «Про відпустки» щодо врегулювання права самозайнятих осіб на отримання відпустки», текст якого нещодавно з’явився на сайті Верховної Ради.
Нагадаємо, згідно з підпунктом 14.1.226 Податкового кодексу самозайнятою особою – вважається платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність. До останньої відноситься в тому числі діяльність адвокатів за умови, що така особа не є працівником або ФОПом та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ст.ст. 4,13 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Проектом №10375 пропонується закріпити, що самозайняті особи мають право на щорічну основну відпустку тривалістю строком один календарний місяць.
Реалізувати це право вони можуть шляхом подання заяви щодо періоду щорічної відпустки до початку такої відпустки у довільній формі до органу податкової служби за місцем реєстрації.
Автори законодавчої ініціативи пояснюють, що сьогодні Закон про відпустки регламентує право на відпустки лише для громадян України, які є перебувають у трудових відносинах із юридичними особами або працюють за трудовим договором у фізичної особи.
Відповідне право для самозайнятих осіб врегульовано лише частково, а саме фізичні особи-підприємці 1 та 2 групи мають можливість призупинити свою діяльність та отримати так звані податкові канікули. Щодо самого поняття «відпустка», то воно у положеннях Податкового кодексу не згадується та вживається суто умовно. Про те, що згадується у нормах Податкового кодексу доцільніше назвати «податкові канікули» або «податкова відпустка».
А от фізичні особи-підприємці 3 та 4 групи, а також особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, сьогодні взагалі позбавлені можливості оформити право на відпочинок.