Справа № 638/464/25
Провадження № 3/638/886/25
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2025 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі судді Цвіри Д.М., розглянувши адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, –
В С Т А Н О В И В :
До Дзержинського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.
Згідно із протоколом серії КС № 00643 про адміністративне правопорушення за ч.5 ст. 212-3 КУпАП від 08.01.2025, 11.11.2024 для отримання інформації, з метою надання правничої допомоги, у відповідності до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат Клименко І.А. звернувся з адвокатським запитом №04/014/21 до голови правління кредитної спілки «КС Володар» ОСОБА_1 . У встановлений законом строк адвокат Клименко І.А. відповіді на адвокатський запит не отримав. Отже, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 212-3 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. Судом були спрямовані судові повістки про виклик у судові засідання за адресою місця проживання (перебування) ОСОБА_1 , зазначеною працівниками поліції в протоколі про адміністративне правопорушення, однак судова кореспонденція була повернута до суду без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
За правилами статті 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення справи. Частиною 2 цієї статті обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ст. 212-3 КУпАП, – не передбачена.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із положеннями ст. 251 КУпАП,доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Нормами ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право зокрема подавати докази, заявляти клопотання, тощо.
Процесуальна форма та зміст оригіналу протоколу про адміністративне правопорушення відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.
Частиною 5 ст. 212-3 КУпАП встановлено відповідальність за неправомірну відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно доЗакону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
Розглянувши адміністративний матеріал, дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку про те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 212-3 КУпАП в повному обсязі доведена дослідженими судом доказами.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Згідно з протоколом серії КС №00643про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.212-3 КУпАП, правопорушення вчинено21.11.2024, дане правопорушення не є триваючим, таким чином, на момент розгляду справи, строки накладення адміністративного стягнення сплинули.
З цього приводу слід зазначити, що триваюче правопорушення – це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Правопорушення за ч. 5ст. 212-3 КУпАП не носить характеру триваючого, на даний час закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені у частині 1 статті 38 КУпАП.
Згідно з вимогами п. 7 ст. 247 цього ж Кодексу, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій – п`ятій цієї статті.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП можливе за одночасної наявності певних умов, а саме: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення та сплив строку, передбаченого ст.38 КУпАП, перебіг якого розпочинається з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушення – з дня його виявлення).
Таким чином, системний аналіз вищезазначених норм КУпАП дозволяє дійти висновку, що закриття провадження у справі за п.7 ч.1 ст.247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
З урахуванням того, що на даний час закінчився визначений ст. 38 КУпАП строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 38, 40-1, 212-3, 221, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 212-3 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч.5 ст. 212-3 КУпАП – закрити, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.