Про алгоритм підготовки адвоката до судового процесу про поділ майна подружжя розповів адвокат, медіатор, керівник АО «Мітракс», заступник Голови Комітету НААУ з сімейного права Юрій Бабенко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів.
Лектор докладно проаналізував разом з учасниками алгоритм підготовки адвоката до судового процесу про поділ майна подружжя, а саме:
- 1. Визначення обсягу майна, яке підлягає поділу.
- 2. З’ясування підстав для відступу від рівності часток.
- 3. Обрання способу поділу майна.
- 4. Визначення вартості майна.
- 5. Збір та подача доказів.
- 6. Стягнення витрат на адвоката.
У рамках характеристики підготовки адвоката до судового процесу про поділ майна подружжя акцентовано на наступному:
1. Визначення обсягу майна, яке підлягає поділу
Загальні принципи:
- Виникнення режиму спільної сумісної власності подружжя на все придбане за час шлюбу майно презюмується, доки інший з подружжя не довів іншого.
- Якщо в придбання (будівництво) майна вкладено, крім спільних коштів, особисті приватні кошти однієї зі сторін, то частка в такому майні відповідно до розміру внеску є її власністю.
Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з’ясовувати джерело і час його придбання.
Поділ окремих видів майна:
- Постанова ВС від 19.02.2025 року у справі №761/17817/19. Із урахуванням змін до СК України правовий режим приватизованого майна змінювався. Зокрема, з 08.02.2011 року до 12.06.2012 року майно, набуте внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя, в тому числі приватизації, визнавалась спільною сумісною власністю подружжя.
- Постанова ВС від 05.03.2025 року у справі №464/2008/21. Майно ФОПа вважається спільним майном подружжя. Використання зазначеного майна одним з подружжя для здійснення підприємницької діяльності може бути враховано під час обрання способу поділу цього майна.
- Постанова ВПВС від 10.04.2024 року у справі №760/20948/16-ц. Інший із подружжя, який був співвласником коштів, внесених у статутний капітал товариства, з метою захисту свого права при поділі їх спільного сумісного майна набуває право вимагати виплати вартості частки члена подружжя у статутному капіталі. Позивач може вимагати виплати вартості частки члена подружжя у статутному капіталі визначену на дату пред’явлення позовних вимог. Суд виходить з презумпції про те, що вартість частки у статутному капіталі відповідає розміру внеску, якщо тільки сторона, яка стверджує про зміну цієї вартості на час розгляду справи, не доведе, що вартість частки змінилась (зросла або внаслідок звичайної діяльності товариства зменшилась).
Поділ боргів:
- Постанова ВС від 08.11.2023 року у справі №947/31704/19. На рівні закону закріплено підхід, який не пов’язує виникнення обов’язку другого з подружжя з фактом надання ним згоди на вчинення правочину. У зв’язку із вказаним, навіть якщо другий з подружжя не знав про укладення договору він вважатиметься зобов’язаною особою, якщо об’єктивно цей договір було укладено в інтересах сім’ї та одержане майно було використано в інтересах сім’ї.
- Постанова ВС від 04.09.2024 року у справі №754/9261/. Досить часто учасники цивільного обороту у спорах про поділ майна за допомогою договору позики чи розписки про отримання в позику грошових коштів, у яких вказано, що ці грошові кошти передаються на придбання певного конкретного майна, намагаються спростувати презумпцію спільності майна подружжя. Використання таким чином договору позики, очевидно, не враховує, що регулююча сила договору стосується його сторін, а тому не може кваліфікуватися як добросовісне та є неприпустимим.
Щодо «дарування», яке підтверджується розпискою:
Постанова ВС від 10.11.2023 р. у справі №755/12702/22. Суд відмовив у визнанні квартири особистою приватною власністю. Жінка зазначала, що житло було придбане за кошти, які їй подарував дідусь. Він перерахував їй гроші на особистий рахунок, з якого вона оплатила квартиру за договором купівлі-продажу. Суд зазначив, що договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує 50-кратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (850 грн) підлягає нотаріальному посвідченню. Пославшись на статті про нікчемність договору внаслідок недодержання його нотаріальної форми, суд вказав, що перераховані кошти в розмірі 752 560 грн перевищували вказаний розмір, тому відсутні підстави стверджувати про дотримання вимоги про нотаріальне посвідчення правочину.
Розписки враховуються:
- Якщо спільний борг погашений кимось одним після дати припинення спільного проживання – то враховується.
- Якщо розпискою оформили «дарування» і не посвідчили в нотаріуса – не враховується.
- Якщо борг не погашений – не враховується (бо кредитори можуть пред’явити вимоги до обох з подружжя).
- Якщо борг не погашений, але кредитор погоджується на зміни до договору, внаслідок яких відповідальність буде нести тільки один – може бути враховано.
2. З’ясування підстав для відступу від рівності часток
Відповідно до статті 70 СК України суд може відступити від рівності часток за обставин, що мають істотне значення, зокрема:
1) якщо один з подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї,
2) ухилявся від участі в утриманні дітей,
3) приховав, знищив чи пошкодив спільне майно,
4) витрачав його на шкоду інтересам сім’ї,
5) якщо з позивачем проживають діти, (в т.ч. непрацездатні повнолітні) за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, не є достатнім.
Інші можливі випадки відступу від рівності часток:
- Майно, придбане в шлюбі, але за особисті кошти (в т.ч. за кошти, отримані з продажу особистого майна). Потрібно довести взаємозв’язок фінансових операцій.
- Майно, придбане перед шлюбом, але за час фактичного спільного проживання. Потрібно доводити факт спільного проживання і участь у фінансуванні; вимога до суду – про поділ майна, а не про встановлення факту.
- Врахування боргів при поділі майна. Потрібно доводити що кошти брались і витрачались в інтересах сім’ї.
- Визнання права власності на частку в нерухомості, де спільно здійснювали ремонт. Потрібно доводити експертизою вартість майна до і після ремонту.
- Поділ особистої земельної ділянки при поділі спільно побудованого на ній будинку. Потрібно довести, що будинок будувався за спільні кошти, тому є спільним майном подружжя.
- Поділ з урахуванням фактичного користування майном.
- Поділ готівки, бізнесу, стягнення компенсації за майно.
- Домовленість в договорі та інші випадки.
3. Обрання способу поділу майна
1. Визначення часток.
Постанова ВС від 31.08.2023 року у справі №686/9818/22. Поділ майна з урахуванням ідеальних часток є неефективним способом захисту, буде потребувати нового судового розгляду і порушуватиме права іншого співвласника, який цим майном не користується.
2. Стягнення коштів (наприклад, в рахунок компенсації за майно, яким не користуєшся).
Постанова ВС від 08.08.2023 року у справі №727/3945/21. У випадку множинності об’єктів нерухомого майна, що перебуває у спільній власності сторін, суду належить розглянути можливість здійснити поділ майна таким чином, щоб не зобов’язувати сторону сплачувати компенсацію.
Постанова ВС від 21.06.2023 року у справі №654/3751/18. При поділі майна … необхідно враховувати матеріальне становище співвласників щодо можливості сплати грошової компенсації.
3. Виділ частки майна в натурі, (наприклад, можна розділити будинок, якщо є окремі входи і експерт встановить, що це можливо).
4. Стягнення коштів в порядку зворотної вимоги до солідарного боржника (наприклад, якщо борг погашено після припинення шлюбних відносин).
Постанова ВС від 17.01.2024 у справі №522/17831/20 Вирішення спору про поділ майна, зокрема щодо неподільної речі, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному з них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та його виконання надалі.
Правова позиція щодо зміни позовних вимог:
Постанова ВС від 14.02.2024 у справі №752/18272/18. При вирішенні спору про поділ майна суд може не погодитися із запропонованим варіантом поділу такого майна та провести його поділ в інший спосіб, враховуючи інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Таким чином, обрання судом при вирішенні спору варіанта поділу майна подружжя при наявності вимоги про його поділ, відмінного від того, про який просив позивач, не може бути розцінене як вихід судом за межі позовних вимог, оскільки позовна вимога – це поділ майна подружжя і вона є незмінною при будь-якому варіанті його поділу.
4. Визначення вартості майна
Постанова ВС від 06.11.2024 у справі №757/43362/15-ц. Вирішальне правове значення при вирішенні питання про поділ спільного сумісного майна подружжя має дослідження як питання загальної вартості спірного майна, так і вартості кожного з об’єктів нерухомого майна. Формальне визнання за кожним із подружжя права власності на ½ частини кожного з об’єктів нерухомого майна не свідчить про виконання судами законодавчих вимог щодо правильного та ефективного вирішення спору, адже судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах сторін і вимагати від них надалі вчиняти узгоджені дії для вичерпання конфлікту.
Постанова ВС від 21.05.2024 у справі №753/19782/21. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається з огляду на дійсну його вартість на час розгляду справи. У разі відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв’язку з цим неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями(технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв’язку з припиненням її права на спільне майно.
Вимоги до звіту експерта:
1) Має бути вказано, що експерт повідомлений про кримінальну відповідальність.
2) Експерт повинен мати свідоцтво про присвоєння йому кваліфікації судового експерта.
3) У висновку експерта має бути зазначено, що він підготовлений для подачу до суду.
Звіт можна замовити до початку судового процесу і подати разом з позовом.
5. Збір та подача доказів
Стаття 83 ЦПК України: Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо ні, то письмово повідомити про це суд та зазначити:
- доказ, який не може бути подано;
- причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк;
- докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Стаття 95 ЦПК України:
Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати оригінал. Якщо оригінал не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Ухвала ВС від 28.10.2024. Верховний Суд зазначає, що до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Статтею 79 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. Крім цього, відповідно до положень статті 39 Закону України «Про нотаріат» засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу також може вчинятися консульськими установами.
6. Стягнення витрат на адвоката
- Частина 1 статті 246 ЦПК України: Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
- Частина 8 статті 141 ЦПК України: Докази витрат … подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У статті 141 не вказується про поважність причин.
Є протилежні позиції ВС щодо того, чи потрібно при цьому аргументувати поважність причин пропуску:
- Позиція 1: сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів до закінчення судових дебатів.
- Позиція 2: окремо аргументація пропуску строку не вимагається. Потрібно лише заявити про це до закінчення судових дебатів і подати докази протягом 5 днів.
Також є протилежні позиції ВС щодо договору та порядку обчислення гонорару:
- Позиція 1: У разі відсутності в договорі порядку обчислення вартості послуг, суд може відмовити у стягненні витрат, або стягнути не в повному обсязі.
- Позиція 2: Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом і суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Алгоритм стягнення витрат на правову допомогу:
1) У позові надавати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.
2) Відразу в позові вказувати про 5 днів та аргументацію щодо поважності причин чому докази не можуть бути подані до закінчення витрат.
3) Обов’язково подавати договір. В договорі прописати як розраховується гонорар.
4) Надавати фінальний детальний опис виконаних в інтересах клієнта дій з цінами по кожному пункту.
5) Надавати рахунки + квитанції на підтвердження оплат + акти виконаних послуг.
6) Надати докази направлення заяви (про винесення додаткового рішення/про долучення доказів) з усіма додатками іншим учасникам справи.
Також, є практика відшкодування фактично не сплачених витрат. У разі відсутності документа про оплату витрат на професійну правничу допомогу, за умови погодження сторонами при укладенні договору про надання правничої допомоги оплати таких витрат у майбутньому, ці витрати також підлягають відшкодуванню.