Цифрова гігієна – це сукупність заходів, спрямованих на захист інформації, комунікацій і професійної діяльності адвоката від кіберзагроз, що є критично важливим у контексті цифровізації судочинства в Україні. Відповідно до статті 22 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, адвокатська таємниця охоплює всю інформацію, отриману від клієнтів, включаючи документи, листування, консультації та відомості про клієнтів.
Порушення адвокатської таємниці може призвести до втрати довіри клієнтів, репутаційних збитків, судових позовів або дисциплінарної відповідальності, передбаченої статтею 34 Закону. Згідно зі звітом IBM Security 2023, середня вартість витоку даних становить $4,45 млн. У юридичній сфері ця цифра може бути ще вищою через надзвичайну чутливість даних.
Наприклад, у 2020 році внаслідок атаки на юридичну фірму Grubman Shire Meiselas & Sacks було викрадено 756 ГБ конфіденційної інформації, включаючи контракти знаменитостей.
Адвокати – це приваблива мішень для хакерів, оскільки вони зберігають критично важливі дані: фінансові документи, договори, персональні дані клієнтів.
В умовах активного впровадження в Україні цифрових платформ, таких як ЄСІКС, Дія.Підпис, електронний кабінет суду та АСВП, важливість цифрової гігієни лише зростає. Вона є обов’язковою складовою дотримання Закону України “Про захист персональних даних”, а також GDPR, якщо адвокат працює з клієнтами з ЄС.
Основні загрози цифровій безпеці адвоката
Посібник «Юридична практика та інформаційна безпека» виділяє кілька критичних напрямів ризиків:
1. Фішинг та соціальна інженерія
Адвокати часто стають мішенню атак, де зловмисники видають себе за клієнтів, колег або суди. Наприклад, фішингові листи можуть імітувати судову повістку чи запит на консультацію. Найкращий захист – критичне мислення, двофакторна автентифікація та перевірка джерела комунікації.
2. Неналежне зберігання паролів
Паролі до електронної пошти, ЄСІКС, хмарних сховищ часто зберігаються у браузерах або на папері. Посібник рекомендує використовувати менеджери паролів (наприклад, Bitwarden) та створювати унікальні складні паролі для кожного сервісу.
3. Небезпечне використання публічних Wi-Fi
Підключення до відкритих мереж без VPN – пряма загроза перехоплення конфіденційної інформації. Навіть перегляд справ в ЄСІКС у кафе може бути компрометований.
4. Небезпечний документообіг
Надсилання договорів, сканів та інших документів через незашифровану електронну пошту — серйозний ризик. Посібник рекомендує використовувати зашифровані сервіси передачі файлів (наприклад, Tresorit) та електронні підписи лише з перевірених джерел.
5. Слабкий контроль за пристроями
Використання особистих смартфонів або комп’ютерів без оновлень, антивірусу чи шифрування диска – ще одна загроза. Особливо, якщо пристрій втрачається або потрапляє в чужі руки.
Як забезпечити цифрову гігієну на практиці?
Мінімальні кроки для кожного адвоката:
-
Увімкнути двофакторну автентифікацію всюди, де можливо.
-
Використовувати менеджери паролів, а не зберігати паролі у браузері.
-
Регулярно оновлювати програмне забезпечення та ОС.
-
Не відкривати вкладення/посилання з підозрілих листів.
-
Використовувати VPN при підключенні до відкритих мереж.
-
Передавати документи лише через зашифровані сервіси.
-
Періодично проводити аудит цифрової безпеки: перегляд прав доступу, налаштувань конфіденційності, використання безпечних месенджерів (Signal, ProtonMail).
Висновок
Цифрова гігієна – це не опція, а професійний обов’язок адвоката в цифрову епоху. Вона прямо пов’язана з дотриманням адвокатської таємниці, вимог законодавства та довірою клієнтів. Впровадження базових заходів безпеки дозволяє не лише уникнути юридичної відповідальності, але й зберегти репутацію та впевненість у безпеці власної практики.