Огляд правових позицій підготовлено Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України.
Першочерговим у справах про визнання фізичної особи недієздатною є з`ясування судом наявності правосуб`єктності заявника
📌Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 грудня 2024 року у справі № 209/2893/22
Відповідно до частини третьої статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім`ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_3 недієздатним та встановлення над ним опіки, суд апеляційної інстанції виходив із того, що заявник не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, дійсно є його родичем, а отже не довів, що є суб`єктом у розумінні частини третьої статті 296 ЦК України, який має право на звернення до суду із заявою про визнання особи недієздатною.
Верховний Суд звертає увагу на те, що першочерговим у цій категорії справ є з`ясування судом наявності правосуб`єктності заявника, а саме, чи належить він до певної групи осіб, які мають право на подання заяви про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення їй опікуна.
Встановивши, що ОСОБА_1 не довів, що є членом сім`ї або близьким родичем ОСОБА_3, якого просив визнати недієздатнимта встановити над ним опіку, а отже не підтвердив процесуальну правосуб`єктність заявника у цій справі, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення його заяви.
🔗Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/124084938
Щодо обов`язковості участі особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною
📌Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 306/1802/21
Системний аналіз наведених норм процесуального законодавства свідчить про те, що участь особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, була обов`язковою, як на час звернення заявника із заявою про визнання особи недієздатною та призначення опікуна, так і на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції, а з 03 серпня 2023 року вимогами процесуального закону передбачена обов`язкова участь у такій категорії справ і адвоката. Обов`язковість участі особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною під час розгляду справ про визнання фізичної особи недієздатною експліцитно передбачена частиною п`ятою статті 293 ЦПК України та частиною першою статті 299 ЦПК України в чинній редакції.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 жодного разу не брала участі в судових засіданнях в суді апеляційної інстанції під час перегляду рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 18 січня 2023 року. Більш того, 29 квітня 2024 року ОСОБА_2 до апеляційного суду була подана заява, в якій вона просила відкласти судове засідання, призначене на 30 квітня 2024 року, зазначивши про бажання брати участь в судових засіданнях. Аналогічна заява подана і її адвокатом Дудуричем І. В. 31 січня 2024 року, в якій останній зазначив про намір ОСОБА_2 брати безпосередню участь в судових засіданнях в суді апеляційної інстанції. Однак, указане суд апеляційної інстанції залишив поза увагою та розглянув справу за відсутності особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, тим самим порушив конституційне право такої особи на участь у судовому засіданні та вимоги ЦПК України.
Крім того, Верховний Суд звертає увагу на те, що повідомлення учасника справи через месенджер «Viber» не може вважатися належним повідомленням такого учасника про розгляд справи в розумінні статей 128, 130 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилалась на те, що ані вона, ані її адвокат майже рік після звернення до суду першої інстанції ОСОБА_1 із цією заявою не викликались у судові засідання, без її участі та участі адвоката судом першої інстанції були призначені судова психіатрична експертиза та додаткова судова психіатрична експертиза, з висновками яких ОСОБА_2 категорично не погоджується.
Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу (стаття 298 ЦПК України).
Аналіз змісту вказаної норми свідчить про те, що така експертиза проводиться за участю особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною.
Колегія суддів зауважує, що справи про визнання особи недієздатною є справами окремого провадження, які мають спеціальний порядок розгляду та вирішення, пов`язаний як з необхідністю захисту інтересів особи, яка не може набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання, так і з необхідністю встановлення психічного стану такої особи.
Враховуючи, що внаслідок неналежного дослідження та оцінки зібраних доказів апеляційним судом не встановлені фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, ухвалене ним судове рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд. Верховний Суд врахував, що суд апеляційної інстанції не усунув усіх порушень, допущених місцевим судом під час розгляду справи, а тому з метою процесуальної економії та з урахуванням визначених процесуальним законом повноважень апеляційного суду дійшов висновку, що справа підлягає направленню на новий апеляційний розгляд.
🔗Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/123410495
За рішенням суду фізична особа визнається недієздатною повністю, а не відносно конкретного правочину, вчиненого нею
📌Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 серпня 2024 року у справі № 201/1531/23
Залишаючи заяву без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, зробив висновок про те, що оскільки із заявою про визнання недієздатним ОСОБА_4 та встановлення над ним опіки (у разі визнання недієздатним) звернулись ОСОБА_1 і ОСОБА_2, однак у ОСОБА_4 є офіційний помічник, який здійснює постійний догляд за ним, існує спір про право.
Проте колегія суддів не може погодитися із цим висновком судів попередніх інстанцій з таких підстав.
Предметом судової діяльності у цьому випадку є безпосереднє визначення наявності підстав для встановлення такого правового стану фізичної особи, як недієздатність. За рішенням суду фізична особа визнається недієздатною повністю, а не відносно конкретного правочину, вчиненого нею.
Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною (частина друга статті 40 ЦК України).
Наявність помічника у ОСОБА_4 не свідчить про спір про право.
За таких обставин висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про залишення заяви без розгляду є неправильним, у зв’язку із чим оскаржувані судові рішення відповідно до статті 411 ЦПК України підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
🔗Джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/121222017
Для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про визнання певної обставини, у кожній справі після її порушення суд, залежно від мети встановлення юридичного факту, зобов`язаний з`ясувати, які фізичні особи чи органи державної влади можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи
📌Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2024 року у справі № 686/12049/23
Залучення до участі у справі окремого провадження всіх заінтересованих осіб має важливе значення, оскільки допомагає суду уникнути ухвалення незаконного рішення та виключити можливість появи в майбутньому конкуруючого рішення з іншою заінтересованою особою, а також має на меті повно і всебічно дослідити всі обставини справи.
Вирішуючи питання про те, яка саме заінтересована особа повинна бути притягнута до участі у справі окремого провадження, крім вищезазначеного, слід також враховувати і взаємовідносини із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають визнанню і які можуть вплинути на їх інтереси та (або) обов`язки.
У справі, яка переглядається, визнання ОСОБА_3 недієздатним може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_4, оскільки остання є набувачем майна ОСОБА_3 за укладеним з ним договором дарування від 29 січня 2010 року і заявник просить визнати ОСОБА_3 недієздатним саме з моменту укладення цього договору.
Отже суду першої інстанції необхідно належним чином визначитися із суб`єктним складом учасників справи, роз`яснити заявнику право на заявлення клопотання стосовно залучення до участі у справі ОСОБА_4 як заінтересованої особи, сприяти учасникам справи у здійсненні та охороні прав та інтересів і ухвалити законне та обґрунтоване рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Під час нового розгляду суду належить врахувати викладене, належним чином визначитися із суб`єктним складом учасників справи, роз`яснити заявнику право на заявлення клопотання стосовно залучення до участі у справі ОСОБА_4 як заінтересованої особи, сприяти учасникам справи у здійсненні та охороні прав та інтересів, розглянути справу в установлені законом розумні строки з додержанням вимог матеріального і процесуального права, дослідити та належним чином оцінити зібрані у справі докази, дати правову оцінку доводам і запереченням учасникам справи і ухвалити законне та справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.