Попри переваги цифровізації судочинства, система «Електронний суд» досі створює низку викликів для сторін. Йдеться, зокрема, про неповне завантаження матеріалів справи, обмеження доступу до окремих доказів і складність підтвердження обміну документами.
Ознайомлення з матеріалами судової справи є однією з базових процесуальних гарантій, що забезпечує реалізацію права на захист та ефективне представництво інтересів сторін. Згідно з вимогами законодавства адвокати зобовʼязані реєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. Упровадження електронного судочинства значно розширило можливості для здійснення адвокатської діяльності, зокрема дозволило представляти інтереси клієнтів у судах будь-якого регіону України незалежно від фізичного розташування.
Однак на практиці виникають складнощі, що підтверджуються судовою практикою. Зокрема, іноді до електронної справи долучаються не всі документи, що унеможливлює повноцінне ознайомлення з матеріалами провадження. Це створює ризики порушення процесуальних прав. Наприклад, у справах, де адвокат представляє відповідача, строк для подання відзиву обчислюється з дня вручення ухвали про відкриття провадження. Якщо в матеріалах справи відсутня копія позовної заяви, реалізація права на відзив стає утрудненою або взагалі неможливою.
У пункті 124 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням ВРП від 17.08.2021 №1845/0/15-21, визначено, що у разі надходження заяви учасника справи щодо ознайомлення з матеріалами справи чи окремими документами в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд» суд, який отримав таку заяву, забезпечує сканування документів, та долучає їх до матеріалів електронної судової справи. У разі відсутності відповідного клопотання учасника справи суд робить це з урахуванням наявних у суді можливостей та в разі передання справи до суду іншої інстанції.
Тож адвокатам варто завчасно звертатися до суду з клопотанням про надання доступу до матеріалів справи або окремих документів в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд». У такому клопотанні необхідно порушити питання про сканування працівниками суду матеріалів паперової справи та їх приєднання до електронної судової справи. Якщо своєчасно ознайомитися з матеріалами справи неможливо, слід просити продовження строку для подання процесуального документа.
Правову позицію, що визначає стандарти належного функціонування електронного судочинства, сформулював Касаційний цивільний суд ВС у справі № 752/23008/23. Відповідачка, яка мала електронний кабінет, звернулася до районного суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді. Зробила це вона задовго до ухвалення рішення судом першої інстанції. І хоча суд був зобовʼязаний завантажити в систему ЄСІТС матеріали цивільної справи, він цього не зробив та навіть не відповів на заяву. Касаційний цивільний суд дійшов висновку (постанова від 29.01.2025), що це вочевидь перешкодило особі в ознайомленні з матеріалами справи та поданні відзиву на позов. А це є суттєвим порушенням її права та обовʼязків, передбачених нормами ЦПК та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.
Це рішення підкреслює важливість фіксації фактів ненадання або обмеження доступу до матеріалів електронної справи. Подібні порушення можуть істотно впливати на реалізацію права на подання процесуальних документів, дотримання принципу процесуальної рівності та гарантій справедливого судового розгляду.
Окрема складність – ознайомлення з електронними доказами. За правилами п. 126 згаданого Положення, якщо в матеріалах справи містяться документи в електронній формі, суд має забезпечити ознайомлення з такими документами в приміщенні суду з використанням відповідних засобів інформатизації за наявності технічної можливості.
У справі № 504/1930/24 особі було запропоновано ознайомитись з відеозаписом – електронним доказом – у приміщенні суду. Проте учасник процесу не скористався цією можливістю, натомість попросив надіслати йому посилання для завантаження відео з хмарного сховища. Суд вирішив (постанова Комінтернівського районного суду Одеської області від 20.06.2024), що підстави для задоволення такого клопотання відсутні. Апеляція з цим погодилася.
Крім того, слід також враховувати положення процесуального законодавства щодо обміну доказами між сторонами. Копії доказів (крім речових), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч. 9 ст. 80 ГПК, ч. 9 ст. 83 ЦПК, ч. 9 ст. 79 КАС).
***
Таким чином, складнощі із застосуванням електронного судочинства не завжди зумовлені недосконалістю самої системи, а часто пов’язані з перехідним етапом адаптації судів до цифрових інструментів. У цьому контексті особливо важливо, щоб учасники процесу своєчасно реалізовували свої права — подавали відповідні клопотання, фіксували порушення, а за потреби — зверталися з проханням про продовження строків.
Тетяна Рабко
заступниця голови Комітету НААУ з питань електронного судочинства та кібербезпеки адвокатської діяльності