У певних випадках закон покладає на адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокатів обов’язки з організації та проведення первинного фінансового моніторингу. Чи варто прописувати у договорі про надання правничої допомоги умови здійснення цього моніторингу?
Загальні форма та зміст договору про надання правничої допомоги визначені у ст. 27 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст.ст. 14, 15, 16 Правил адвокатської етики. І зазвичай цей договір укладається в простій письмовій формі з дотриманням загальних вимог договірного права, визначених главами 52, 53, 63 Цивільного кодексу.
Зміст будь-якого договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Але за будь-яких умов зміст договору про надання правничої допомоги не може суперечити Конституції та законам, інтересам держави та суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката та ПАЕ (ч. 5 ст. 27 Закону).
У договорі про надання правничої допомоги досвідчені адвокати радять уключати такі розділи як: 1) предмет договору; 2) повноваження адвоката; 3) гонорар та умови розрахунків; 4) права та обов’язки сторін; 5) надання загальних звітів та документів; 6) застереження щодо результатів; 7) застереження про боротьбу з корупцією та хабарництвом; 8) базові умови відповідальності; 9) форс-мажорні обставини; 10) умови конфіденційності; 11) порядок набрання чинності та дія договору; 12) особливі умови.
І хоча норми Закону та ПАЕ не містять прямої вимоги щодо інформування або зазначення в договорі про надання правничої допомоги інформації про фінансовий моніторинг, адвокат може за власної ініціативи включити в договір відповідний розділ. Така поінформованість клієнта щодо первинного фінансового моніторингу може надалі сприяти врегулюванню спірних правовідносин між сторонами.
Питання первинного фінансового моніторингу врегульовані Законом «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Відповідно до нього адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, є суб’єктами первинного фінансового моніторингу.
Виконання обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується у разі якщо особа бере участь, діючи від імені та/або за дорученням клієнта, у будь-якій фінансовій операції та/або допомагають клієнту планувати чи здійснювати операцію щодо:
- купівлі-продажу нерухомості або управління майном при фінансуванні будівництва житла;
- купівлі-продажу суб’єктів господарювання та корпоративних прав;
- управління коштами, цінними паперами або іншими активами клієнта;
- відкриття та/або управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;
- залучення коштів, необхідних для створення юридичних осіб та фондів, забезпечення їх діяльності або управління ними;
- створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, фондами, трастами або іншими подібними правовими утвореннями;
Водночас ч. 3 ст. 10 Закону про фінмоніторинг визначає, що адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати можуть не виконувати обов’язки щодо здійснення належної перевірки клієнта та не повідомляти спеціально уповноважений орган про свої підозри у разі надання послуг щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів або надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта.
Власне захист і представництво утворюють суть адвокатської діяльності. Нагадаємо, захист полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. А представництво — це забезпечення реалізації прав і обов’язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов’язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов’язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
І згідно з рішенням Ради адвокатів України від 03.07.2021 №51 «Про затвердження роз’яснення щодо деяких питань виконання обов’язків адвокатом як суб’єктом первинного фінансового моніторингу», якщо адвокат не бере участі в підготовці та здійсненні вищезазначених правочинів, то й обов’язку стати на облік у Держфінмоніторингу України та виконувати всі інші вимоги Закону про фінмоніторинг у нього не виникає.
Отже, вбачається, що адвокат має повідомити клієнта про умови здійснення первинного фінансового моніторингу шляхом включення відповідного розділу до договору про надання правничої (правової) допомоги та роз’яснити питання за якими адвокат має здійснювати такий моніторинг та повідомляти про це державні органи.
Матеріал опубліковано у виданні «Юридична газета».