Обставини справи: ОСОБА_1, працівник правоохоронного органу, під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки незаконно з корисливих мотивів збув «покупцю» ОСОБА_4, який відповідно до постанови про забезпечення конфіденційності даних про особу був залучений як ОСОБА_5, за 420 грн 2 паперові згортки з речовиною рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом, масою в перерахунку на суху речовину 1,67 г та 1,71 г відповідно. Крім цього, ОСОБА_1 з корисливих мотивів придбав у ОСОБА_2 поліетиленовий згорток з речовиною рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом, масою в перерахунку на суху речовину 57,63 г, який незаконно зберігав при собі з метою подальшого збуту та у той же день під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув за 1000 грн «покупцю» ОСОБА_4, який відповідно до постанови про забезпечення конфіденційності даних про особу був залучений як ОСОБА_5. Він же придбав без мети збуту у ОСОБА_2 поліетиленовий згорток з речовиною рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом, масою в перерахунку на суху речовину 69,2 г, який поклав до особистих речей та став зберігати, після чого перевозив на автомобілі до затримання працівниками правоохоронних органів того ж дня.
Коли внесення в ЄРДР первісних відомостей про факт збуту наркотичних засобів правоохоронцем без зазначення персональних даних не є порушенням вимог КПК
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: за вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК. За цим же вироком ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК.
Апеляційний суд залишив без зміни цей вирок.
Позиція ККС: залишено без зміни рішення місцевого та апеляційного судів.
Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів визнає безпідставними доводи у касаційній скарзі захисника про порушення вимог ст. 214 КПК через невнесення відомостей про інкриміновані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кримінальні правопорушення до ЄРДР.
Перевіряючи аналогічні доводи захисника в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції обґрунтовано вказав на те, що підставою для початку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні стало звернення свідка ОСОБА_5 до правоохоронних органів з приводу розповсюдження ОСОБА_1 наркотичної речовини, а НСРД проводилися після внесення відповідних відомостей до ЄРДР та у межах вказаного кримінального провадження. На підставі аналізу витягів з ЄРДР апеляційним судом встановлено відповідність внесених до нього даних вимогам Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення щодо порядку внесення відомостей до нього, зазначено короткий виклад обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, та дані, якими орган досудового розслідування володів на його початковій стадії. Водночас інші відомості, невідомі під час реєстрації кримінального правопорушення, у тому числі щодо кола причетних до злочину осіб, вносилися до ЄРДР після їх встановлення. При цьому усі ці відомості стосувалися факту збуту наркотичних засобів. Також судом апеляційної інстанції слушно акцентовано увагу на тому, що ОСОБА_1 був співробітником поліції та в силу своїх службових повноважень мав доступ до ЄРДР, у зв’язку з чим утаємничення відомостей стосовно прізвищ осіб, причетних до злочину, є цілком виправданим. Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного суду про те, що наявність в першому варіанті витягу лише посилання на суб’єкта злочину як працівника правоохоронного органу без зазначення його персональних даних, а в другому вже із вказівкою на конкретних осіб, а саме ОСОБА_1 і ОСОБА_2, та внесення відомостей в ЄРДР про окремі епізоди злочину з незначним розривом у часі не свідчить про отримання доказів у цьому кримінальному провадженні з порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Колегія суддів також визнала необґрунтованими доводи у касаційній скарзі захисника, на думку якого результати усіх слідчих дій, які проводилися в даному кримінальному провадженні за участю двох понятих не можуть бути належними доказами у провадженні, оскільки вважає, що вказані поняті зацікавленні в результатах кримінального провадження та залежні від правоохоронних органів. Колегія суддів зауважує, що положення КПК не містять застережень щодо цього. Крім того, необхідно також враховувати, що ОСОБА_1 був співробітником поліції та в силу своїх службових повноважень мав уявлення про способи та методи розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень, у зв’язку з чим утаємничення відомостей стосовно НСРД, що готуються до проведення, та максимально можливе звуження кола осіб, що обізнані про розслідування правопорушень, які вчинялися ОСОБА_1, були цілком виправданими.
Детальніше з текстом постанови ВС від 26.10.2021 у справі №263/6791/17 (провадження №51-1102км21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/100778831.