Про практичні виклики щодо забезпечення прав і гарантій адвокатської діяльності, типові порушення органів досудового розслідування, збереження адвокатської таємниці та зміну позиції судів стосовно доказів, отриманих під час обшуку в адвоката, «Юридичній практиці» розповів Леонід Сіваков, голова комітету захисту гарантій адвокатської діяльності Ради адвокатів Київської області.
— Чи вплинула війна на відносини адвокатів і правоохоронних органів?
— Від самого початку повномасштабної війни я перебував у Києві. Пам’ятаю, як місто спустіло, самі лиш блок-пости. Навіть представників правоохоронних органів я не помічав, тільки воїни, СБУ, ТРО. Тоді було якось не до обшуків. Активізація розшукових дій припадає десь на початок травня 2022 року. І власне, можу констатувати, що саме з того часу постійно збільшується кількість обшуків, затримань, слідчих і процесуальних дій стосовно адвокатів, які супроводжують певних клієнтів. Це не стосується справ пересічних громадян. Мова йде про депутатів, бізнесменів, осіб, які мали або мають вплив на політику. Разом із цими особами обшукують також їхніх адвокатів, адже адвокатам довіряють найважливіше. Правоохоронні органи обрали для себе стратегію розслідування кримінальних проваджень, згідно з якою найпростіше прийти та забрати все необхідне в адвоката, ті матеріали, які захищаються адвокатською таємницею.
— Наскільки поширеним нині є відкриття кримінальних проваджень саме проти адвокатів?
— Якщо в адвоката проведено обшук, то наступними кроками правоохоронних органів, очевидно, мають бути оголошення підозри адвокату, обвинувальний акт, скерування справи до суду, вирок. Так от, попри сотні обшуків, було вручено щонайбільше десяток підозр адвокатам, обвинувальних актів, а тим паче вироків немає взагалі.
— Чим органи досудового розслідування обґрунтовують такий свій інтерес до адвокатів та матеріалів, які мають захищатись адвокатською таємницею?
— Ухвали про проведення обшуків є непублічними, ви не знайдете їх в ЄДРСР. Слідчий, мабуть, розповідає прокурору, що в нього є підстави вважати, що в адвоката може бути інформація стосовно певних фактів, обставин, які можуть підтверджувати факт скоєння кримінального правопорушення. Далі вони отримують погодження слідчого судді. У цьому процесі адвокат і близько не бере участі.
Правоохоронні органи роблять постріл без попередження: замість того щоб витребувати необхідну інформацію в осіб, у яких вона може бути, приходять з обшуком до адвоката, в якого така інформація точно є. І в цьому я вбачаю їх певну професійну деформацію.
Ми намагаємося змінювати такі підходи, проводимо роз’яснювальну роботу під час офіційних зустрічей з правоохоронними органами. Наголошуємо, що обшук в адвоката, отримання доступу до інформації, захищеної адвокатською таємницею, — це крайній захід. В адвоката зберігається інформація не лише про особу, щодо якої проводиться конкретне досудове розслідування, але й про інших клієнтів, не кажучи вже про власні напрацювання, — все це захищається адвокатською таємницею.
Таку стратегію і тактику правоохоронних органів треба змінювати, інакше в Україні не буде не лише адвокатської таємниці, але й будь-якої іншої. Треба максимально дбайливо ставитись до права громадян на захист їхньої інформації.
Наразі ж органи досудового розслідування перебільшують своє право на проведення обшуку. Ідуть шляхом якнайшвидшого обшуку в адвоката й вилучення даних, захищених адвокатською таємницею, щоб, мабуть, скоріше розслідувати кримінальне провадження.
— Чи вдається адвокатам – членам вашого комітету ефективно захищати професійні права та гарантії адвокатської діяльності під час таких обшуків?
— Вдається. Маю констатувати, що, коли на обшук прибуває представник комітету, правоохоронні ведуть себе дещо ввічливіше, більш прискіпливі до дотримання вимог закону та виконання власних повноважень. Але так відбувається не завжди.
Принагідно хотів би звернути увагу на поширену практику інформування правоохоронцями про «викриття» ще до завершення того ж обшуку. Не варто дочасно називати когось злочинцем, а потім спростовувати таке повідомлення. Тож ми просимо правоохоронні органи не робити наперед зайвих публікацій, коли ще нічого не встановлено.
— Які порушення прав і гарантій адвокатської діяльності можна віднести до найбільш типових?
— Серед найбільш типових — повідомлення ради адвокатів регіону про запланований обшук в останній момент (як правило, пізно ввечері про обшук, який заплановано на ранок). Я та мої колеги працюємо в комітеті на громадських засадах, у нас є справи, які ми ведемо для інших клієнтів, виступаємо в судах. Закон каже про завчасне повідомлення, і це не повинно бути «сьогодні на завтра», а хоча б за добу.
Інша поширена ситуація — вилучення в адвоката під час обшуку його комп’ютера та/або телефона. Нині майже вся інформація диджиталізована. Закон передбачає, що певний епізод може бути скопійований, а носій має бути залишений власнику. Слідчі ж часто мотивують вилучення необхідністю проведення експертизи. Відповідно, адвокат залишається без своєї техніки, а вона ж не 5 копійок коштує. Якщо вже й вилучати, то має бути «обмінний фонд», з якого адвокату видаватимуться аналогічні пристрої замість вилучених. Слідство може тривати роками, то чому адвокат має кожного разу купувати новий комп’ютер чи телефон?
Це передовсім проблема правозастосування, норма закону виписана досить добре. Наразі майже в половині випадків нам вдається «відбивати» техніку, залишаючи її в адвоката.
— Якої позиції дотримуються суди, розглядаючи обвинувачення, засновані на доказах, отриманих під час обшуків в адвоката?
— Використання адвокатської таємниці як доказової бази певний час вважалася процесуальним порушенням і впливало на оцінку належності відповідного доказу. Наразі ця практика вже, на жаль, поламана. Є рішення ВАКС, у яких написано, що навіть певні порушення процесуального характеру, з якими отримано докази в адвоката, не мають значення, якщо ці факти очевидні, тож такі докази треба приймати як докази винуватості особи, що зазнала кримінального переслідування. Я вважаю, що це серйозне порушення процесуальних гарантій досудового розслідування.
— Що необхідно для реального захисту адвокатської таємниці?
— На мою думку, доцільним буде чітко прописати в законі певні вимоги до розгляду слідчим суддею подання про проведення обшуку в адвоката. Передбачити належне обґрунтування необхідності такої розшукової дії, враховуючи вжиття всіх потрібних заходів для отримання інформації без порушення адвокатської таємниці.
— Чим, окрім участі в слідчих діях, займається комітет?
— Основний наш функціонал — забезпечення захисту адвокатів у порядку статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», щонайменше під час обшуку, отримання доступу до речей та документів, затримання, допиту адвоката тощо. Це насправді дуже великий обсяг роботи.
Також проводимо семінари, комунікуємо з представниками органів досудового розслідування, публічно виступаємо на захист прав адвокатів. Постійно навчаємось і підвищуємо свій професійний рівень.
— Насамкінець які рекомендації ви можете дати адвокатам?
— Перша й основна рекомендація — ніколи не соромтесь попросити допомоги в колег-адвокатів. Зокрема, в Раді адвокатів Київської області функціонує гаряча лінія, на яку можна повідомити про порушення прав адвоката. І друге: здобувайте досвід, не потурайте клієнтам. Якщо, з вашої точки зору, клієнт порушив закон, ви завжди можете розірвати з ним договір — закон це дозволяє і це не буде порушенням правил адвокатської етики. Максимум, що ви втратите, — це гонорар. Під час війни треба проявляти громадянську свідомість і сприяти очищенню нашої країни від тих, хто завжди працював проти України та українців.