Адвокат як ефективний представник в адміністративному процесі водночас може вчиняти різні за своїм змістом дії. Чи дозволено вказаній особі засвідчувати копію довіреності, яка видана на її ім’я?
Правовому регулюванню вказаного питання властиві своєрідні особливості. Зокрема, з’ясовуючи, чи дозволено добросовісному і цілеспрямованому адвокату, що є ефективним представником в адміністративному процесі, засвідчувати копію довіреності, яка видана на його ім’я, треба проаналізувати такі правові джерела:
Чинне законодавство:
- Конституцію України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР зі змінами і доповненнями (далі – Конституція України);
- Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV зі змінами і доповненнями (далі – КАС України);
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-V зі змінами і доповненнями (далі – Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»);
Судову практику:
- Постанову, прийняту Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, від 17.01.2019 у справі № 809/1092/18 (далі – Постанова Верховного Суду від 17.01.2019 у справі № 809/1092/18);
- Постанову, прийняту Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, від 30.07.2020 у справі № 813/3993/17 (далі – Постанова Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 813/3993/17);
- -Постанову, прийняту Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, від 19.08.2021 у справі № 818/3711/15 (далі – Постанова Верховного Суду від 19.08.2021 у справі № 818/3711/15).
Чинне законодавство, будучи багатогранною системою юридичних правил, заразом передбачає основні засади ефективного та продуманого утвердження нашої Батьківщини як суверенної, демократичної, а також правової держави. Скажімо, згідно з правовою нормою, яка вітчизняним законодавцем закріплена в ч. 1 ст. 1312 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Чіткий та недвозначний зміст цього положення щодо всебічного з’ясування досліджуваного нами питання конкретизують інші нормативно-правові акти, а також судова практика. Як це розуміти?
Адміністративний процес – це дуже важлива частина юридичної діяльності. Активну участь в ньому можуть взяти різні за своїм правовим статусом особи, одними з яких, наприклад, є так звані представники.
Вказаним учасникам правових відносин властивий чіткий суб’єктний склад. Зокрема, відповідно до правової норми, яка отримала належне закріплення в ч. 1 ст. 57 КАС України, представником у суді може бути:
- або адвокат,
- або законний представник.
Чинне законодавство гарантує вказаним вище учасникам правових відносин цілу низку різних за своєю сутністю майнових та немайнових можливостей. Зокрема, згідно з правовою нормою, яка вітчизняним законодавцем закріплена в п. 9. ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат вправі вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики і договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, наприклад: посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов’язковий спосіб посвідчення копій документів.
Ефективній реалізації зазначених можливостей в адміністративному процесі притаманні відповідні особливості. Що це означає?
Адміністративна справа містить різні за своїм змістом документи. Скажімо, вона включає в себе довіреність, яку позивач або інша особа видала на ім’я адвоката.
Чинне законодавство не забороняє зазначеній вище особі вчиняти окремі дії. Наприклад, в цілій низці правових норм, які отримали відповідне закріплення в КАС України, Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також інших нормативно-правових актах, відсутні ті чи інші вказівки про те, що вправний та сумлінний адвокат не вправі засвідчувати копію довіреності, яка видана на його ім’я.
Адміністративний процес складається з цілої низки взаємопов’язаних аксіом. Зокрема, одне із вказаних тверджень має такий зміст: «Кожен вправі робити те, що йому не заборонено робити законом».
Звідси випливає, що зазначеній особі дозволено вчиняти відповідні дії.
Тобто вправний та добропорядний адвокат, що є ефективним представником в адміністративному процесі, водночас вправі посвідчувати копію довіреності, виданої на його ім’я.
Вказаної правової концепції дотримується й обґрунтована судова практика, що склалася внаслідок якісного та вчасного розгляду адміністративних спорів. Наприклад, Постановою Верховного Суду від 17.01.2019 у справі № 809/1092/18 передбачено, що:
«Адвокат має професійне право посвідчувати копії документів у справах, зокрема і копії довіреності».
Подібний за своїм змістом юридичний висновок закріплено в інших рішеннях, що у відповідному порядку були ухвалені вказаним органом державної влади. Зокрема, такими процесуальними документами є:
- Постанова Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 813/3993/17;
- Постанова Верховного Суду від 19.08.2021 у справі № 818/3711/15.
Отже, сумлінний адвокат, що бере активну участь в адміністративній справі, вправі посвідчувати копію довіреності, що видана на його ім’я.