Особливості спілкування адвоката з особами, які мають інвалідність

17.01.2022

Особливості спілкування адвоката з особами, які мають інвалідність

Під час вебінару у Вищій школі адвокатури на тему “Етика адвоката з особами з інвалідністю”, Полозюк Олег, адвокат, член Комітету з питань захисту осіб з інвалідністю, що діє в складі НААУ, розповів про особливості спілкування адвоката з особами, які мають інвалідність.

Якщо в суд звертається особа, що має інвалідність, то потрібно трактувати її в першу чергу як клієнта, який звернувся за послугою, але при цьому необхідно розуміти і володіти деякими особливостями у спілкуванні.
 
А головне – ставитись до людей з інвалідністю так само, як і до інших людей – з повагою.
 
Складовими такого ставлення є:
  • Толерантність
  • Сприйнятливість
  • Шанобливість
  • Рівноправ’я
  • Розуміння
  • Визнання
 
Спілкуючись з особами з порушенням зору:
  • з’ясуйте, яка форма отримання інформації для неї є оптимальною (шрифт Брайля, збільшений розмір шрифту, аудіозапис та ін.);
  • забезпечте озвучення усіх процесуальних дій, зачитуйте дослівно усі процесуальні документи з якими особа повинна бути ознайомлена або які вона підписує;
  • зорієнтуйте таку особу щодо основних процесуальних дій, пересування у приміщенні чи поза ним, врахуйте потребу додаткового часу для такого орієнтування.
 
Спілкуючись із людьми з порушеннями слуху:
  • забезпечте фаховий переклад на жестову мову;
  • звертайтеся прямо до співрозмовника, а не до його перекладача;
  • тримайте обличчя відкритим та освітленим, уникайте джерела світла за спиною;
  • говоріть зрозуміло та чітко, використовуйте прості загальновживані слова, не користуйтеся складними термінами;
  • тримайте зворотні й зв’язок, задавайте питання, щоб переконатися, що людина адекватно розуміє значення усіх процесуальних дій.
 
Спілкуючись з особою з розладами спектру аутизму:
  • уникайте різких рухів, звуків, зведіть до мінімуму можливі подразники;
  • дотримуйтеся спокійного тону розмови;
  • не торкайтеся людини або її речей без дозволу, не порушуйте особистого простору співрозмовника.
 
Спілкуючись з особами з порушеннями інтелектуального розвитку:
  • говоріть безпосередньо з людиною;
  • поводьтеся спокійно і доброзичливо, виявляйте повагу і розуміння;
  • уживайте короткі речення, прості й зрозумілі слова, уникайте багатозначності та натяків;
  • переконуйтесь, що запитання зрозуміле, давайте час на його осмислення та відповідь; якщо виникають труднощі – спрощуйте і конкретизуйте;
  • використовуйте тільки завершені питання, що передбачають чітку відповідь.
 
Спілкуючись з людиною, яка пересувається на кріслі:
  • забезпечте архітектурну доступність зали засідань;
  • уникайте положення, під час якого Вашому співрозмовнику необхідно закидати голову; за можливості розташуйтеся так, щоб ваші обличчя були на одному рівні;
  • враховуйте додатковий час для пересування такої особи залою засідань;
  • звертайтеся безпосередньо до людини, а не до її супроводжувача.
 
Недієздатність (обмежена, часткова дієздатність) клієнта, або його фактично знижена здатність адекватно оцінювати дійсність, сама по собі не може бути підставою, що виправдовує невиконання (неналежне виконання) адвокатом своїх професійних обов’язків стосовно такого клієнта.
 
Якщо через вік, психічне захворювання, інші об’єктивні причини у клієнта знижена можливість приймати виважені рішення, пов’язані зі змістом доручення, адвокат повинен намагатися підтримувати з ним нормальні стосунки, що відповідають вимогам Правил.
 
Якщо клієнт у встановленому законом порядку визнаний недієздатним (обмежено дієздатним) і над ним встановлено опіку (піклування), або якщо клієнт є неповнолітнім, й інтереси клієнта, відповідно, представляє законний представник (або опікун, піклувальник), який свідомо для адвоката діє на шкоду законним інтересам неповнолітнього (підопічного), адвокат повинен:
  • відмовитись від прийняття (або, відповідно, продовження виконання) доручення, яке може завдати шкоди інтересам неповнолітнього (підопічного);
  • вжити всіх доступних йому заходів для захисту законних інтересів клієнта;
  • поставити органи опіки та піклування до відома щодо зазначених дій опікуна (піклувальника) недієздатного (обмежено дієздатного) клієнта або законних представників (опікуна) неповнолітнього.
 
Юридичні новини України