В Україні процедури банкрутства можуть застосуватися до неплатоспроможних боржників не лише щодо суб’єктів господарювання, а й щодо фізичних осіб – пересічних громадян. Доволі широке й коло таких процедур для відновлення платоспроможності або ліквідації (для суб’єктів господарювання) чи звільнення від боргів (для фізичної особи). Так, положеннями Кодексу України з процедур банкрутства (далі – Кодекс) передбачено застосування до боржників наступних процедур банкрутства:
- розпорядження майном боржника,
- санація боржника,
- ліквідація банкрута,
- реструктуризація боргів боржника,
- погашення боргів боржника.
На жаль, через повномасштабну збройну агресію російської федерації усі громадяни і суб’єкти господарювання в Україні зазнають негативних наслідків, що призводять до наявності у декого ознак неплатоспроможності чи стають наслідком їх неплатоспроможності. Для суб’єктів господарювання війна ускладнила або унеможливила здійснення господарської діяльності, проведення розрахунків з контрагентами і виконання зобов’язань. Втім, процедури банкрутства є інструментом не лише для ліквідації і виходу з ринку (для суб’єктів господарювання) чи продажу всього майна і звільнення від боргів (для фізичної особи), а і дієвим механізмом для оздоровлення фінансово-господарського становища і відновлення платоспроможності, – про це зазначила заступниця Міністра юстиції України Валерія Коломієць під час круглого столу «Банкрутство на військових рейках».
Так, Кодекс передбачає значний перелік заходів, які можуть бути передбачені в плані санації. Наприклад: відстрочення, розстрочення або прощення боргу, реструктуризація підприємства, перепрофілювання виробництва та/або зміни виробничої структури боржника тощо.
Саме для того, за словами Валерії Коломієць, аби забезпечити можливість використання зазначених заходів, відкриття справи про банкрутство має відбуватися якомога раніше, після виявлення ознак неплатоспроможності чи її настання.
Для відкриття провадження у справі про банкрутство кредитором або боржником має бути подана відповідна заява до господарського суду у письмовій формі, яка повинна містити виклад обставин, що є підставою для звернення до суду. При цьому варто нагадати, що боржник звільняється від сплати судового збору за таке звернення задля спрощення для нього до процедур банкрутства. До заяви додаються, зокрема, докази загрози неплатоспроможності, бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату, перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, та інші документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника.
«Поточний перелік вимог до заяви боржника, який бажає відкрити провадження у справі про своє банкрутство, достатньо гнучкий для врахування будь-яких обставин, які можуть мати наслідками настання неплатоспроможності. Цілком зрозуміло, що, якщо боржник втратив майно, бізнес, іншим шляхом потерпів від здійснення повномасштабної збройної агресії рф, – то це є тими обставинами, які є наслідком настання неплатоспроможності боржника. Втім, остаточне рішення щодо визнання таких обставин достатніми підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство, належить відповідному господарському суду», – розповів директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України Владислав Філатов.
Разом із тим, говорять посадовці Мін’юсту, на сьогоднішній день законодавством не передбачено прямої норми по входу в процедуру банкрутства для тих, хто втратив бізнес чи житло у зв’язку з війною. Втім, робота по вдосконаленню законодавства з питань банкрутства в цьому напрямі наразі триває.
Так, для збереження сталості економічних відносин в Україні і повноцінного використання можливостей Кодексу в умовах воєнного стану та протягом 6 місяців із дня його припинення або скасування Міністерство долучилося до розробки проєкту Закону України «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану», який зареєстровано 07.06.2022 за (реєстр. № 7442). Метою і завданням цього законопроєкту є спрощення доступу суб’єктів господарювання, які стали неплатоспроможними через повномасштабну збройну агресію рф, до судових процедур банкрутства і підвищення ефективності їх застосування в умовах воєнного та післявоєнного стану.
«Законопроєктом передбачено, що справу про банкрутство може бути відкрито за заявою боржника, якщо проведення бойових дій призвело до його неплатоспроможності, без здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. При цьому боржник має укласти угоду з арбітражним керуючим про виконання останнім повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з оплатою винагороди арбітражного керуючого на умовах, визначених такою угодою», – пояснив Владислав Філатов.
«Також законопроєктом передбачено компенсаторні і додаткові механізми, які дозволять більш ефективно застосовувати судові процедури банкрутства. Зокрема, щодо часу розгляду справи і розміру отриманих кредиторами коштів. Наприклад, вводиться інструмент отримання арбітражним керуючим необхідної інформації – запит арбітражного керуючого, забезпечується накладення арешту для забезпечення вимог кредиторів», – розповіла Валерія Коломієць.
Додатково варто зазначити, що механізми компенсації за пошкоджені чи знищені об’єкти ще напрацьовуються державою. Так, наприклад, 01.04.2022 Верховна Рада України прийняла за основу проєкт Закону «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації» (реєст. № 7198). Наразі його готують до другого читання.