.jpg)
Чи зупиняє процесуальне рішення про завершення розслідування перебіг строків досудового розслідування? Як реагувати на маніпулятивні спроби тлумачення норм кримінального процесу?
Чинний Кримінальний процесуальний кодекс часто нагадує відомий лист дядька Федора батькам із мультфільму про Простоквашино. Неможливо позбутися враження, що його глави писалися окремими групами авторів без належного узгодження змісту між собою.
Процесуальне рішення про завершення розслідування
Виникають прості запитання:
- які наслідки завершення досудового розслідування?
- яка різниця між його завершенням та закінченням?
- коли зупиняється або припиняється перебіг строків досудового розслідування?
Як виявилося, пошук відповідей на них потребує аналізу різних глав Кодексу та практики Верховного Суду.
Ба більше, за результатами проведеної роботи стало очевидним помилкове тлумачення та застосування процесуальних норм протягом всього часу їх застосування (а це понад 7 років).
Так, у постанові Верховного Суду від 01.07.2021 у справі №752/3218/20 констатовано:
«Відповідно до вимог ч. 1 ст. 290 КПК України досудове розслідування вважається завершеним після повідомлення стороні захисту про його завершення та відкриття матеріалів. Саме звернення до суду з обвинувальним актом, а не лише його складання, затвердження чи вручення стороні захисту, має бути вчинено в рамках строку досудового розслідування».
«Завершення» чи «закінчення» розслідування
Необхідно зазначити, що граматичний аналіз положень глави 24 КПК України «Закінчення досудового розслідування. Продовження строку досудового розслідування» вказує на неможливість ототожнення понять «завершення досудового розслідування» та його «закінчення».
Відповідно до частин 2 та 3 статті 283 КПК України можна виділити такі три форми закінчення досудового розслідування:
- закриття кримінального провадження;
- звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
- звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Водночас відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Аналіз частини 2 статті 294 КПК України вказує на обов’язок прокурора продовжувати строки досудового розслідування у випадку неможливості закінчити досудове розслідування.
Таким чином, завершення досудового розслідування не є формою закінчення досудового розслідування.
Проте, як випливає із системного аналізу норм частин 1-3 статті 219 КПК України, строки досудового розслідування обчислюються до моменту закінчення, а не завершення досудового розслідування.
Коли закінчується розслідування?
У розрізі положень статей 111, 290 КПК України повідомлення про завершення досудового розслідування можна тлумачити як процесуальну дію, за допомогою якої прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє стороні захисту власне процесуальне рішення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Саме строк ознайомлення сторонами кримінального провадження з матеріалами досудового розслідування, відповідно до частини 5 статті 219 КПК України, а не строк з моменту повідомлення про завершення досудового розслідування, не включається у строки досудового розслідування. Водночас згідно з частиною 9 статті 290 КПК України:
- сторони кримінального провадження зобов’язані письмово підтвердити протилежній стороні,
- а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, — прокурору
факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.
Таким чином, у строки досудового розслідування не включається строк ознайомлення сторонами кримінального провадження (фактично стороною захисту, не потерпілим) із матеріалами досудового розслідування. З моменту:
- процесуального оформлення факту надання доступу стороні захисту до таких матеріалів із зазначенням їх найменування,
- або оформлення відмови сторони захисту підтвердити надання доступу до матеріалів кримінального провадження.
Наведене підтверджується правилом тлумачення норм права Сasus omissus pro omisso habendus est. Його застосовано Верховним Судом у постанові від 19.05.2020 у справі №490/10025/17, де визнано відсутність підстав додавати до тексту закону не висловлену в ньому вимогу.
Аналіз наведеної норми частини 5 статті 219 КПК України через призму питання,
чому законодавець не вказав, що у строки слідства не включаються строки з моменту повідомлення сторони захисту про його завершення, приведе нас до очевидної відповіді…
Практичні наслідки завершення розслідування
На такі самі висновки вказує застосування аналогії права на підставі норм права, передбачених частиною 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з нею аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування. Тобто визнано неможливість розширення прав та повноважень державних органів за описані в законі межі на підставі будь-якої аналогії чи розширеного тлумачення.
Та очевидні висновки на практиці застосовуються по-іншому. Надіслання повідомлення про завершення досудового розслідування стороною обвинувачення використовується як підстава для його «зупинення». Це дає змогу продовжувати подальше незаконне розслідування та підготовку матеріалів для надання стороні захисту.
Слід визнати, що наведена практика сформована з мовчазної згоди суду та захисників, в уяві яких боротьба проти очевидного порушення норм кримінального процесу нічого, крім зайвої конфронтації, не дасть.
Водночас важливо в момент отримання повідомлення про завершення досудового розслідування:
- зафіксувати своє бажання та можливість розпочати ознайомлення із матеріалами кримінального провадження,
- створити у слідчого враження, що відповідним повідомленням він дійсно «зупинив» строки досудового розслідування.
Алгоритм дій адвоката в разі зупинення розслідування
Після надання доступу до матеріалів кримінального провадження із пропущеними строками досудового розслідування захиснику необхідно:
- зафіксувати фактичну дату відповідної процесуальної дії,
- подати клопотання про закриття кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків досудового розслідування.
Далі слід послідовно відстоювати свою позицію під час встановлення строків ознайомлення із матеріалами кримінального провадження та апеляційного оскарження відповідного судового рішення (у разі ухвалення).
Керуючись пунктом 2 частини 3 статті 314 КПК України, в підготовчому судовому засіданні необхідно заявити клопотання про закриття провадження з підстав, передбачених пунктом 10 частини 1 статті 284 цього Кодексу, тобто у зв’язку із закінченням визначених статтею 219 Кодексу строків досудового розслідування після повідомлення особі про підозру (за винятком випадків повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи).
З метою доведення умисності ненадання стороною обвинувачення доступу до матеріалів кримінального провадження важливо заявити клопотання про виклик для допиту в ролі свідка слідчого/прокурора. Відмова у задоволенні такого клопотання судом має стати сигналом для аналізу дій судді або суддів на предмет наявності підстав для відводу.
Пам’ятайте: судді не завжди дотримуються наявних висновків Верховного Суду про правила застосування норм права, створити нову практику вкрай складно!