Звернення до Європейського суду з прав людини — це не просто останній шанс на справедливість, а складна і тривала процедура, яка потребує ретельного аналізу ще на етапі прийняття рішення про підготовку заяви.
На цьому наголосив член Комітету Національної асоціації адвокатів України з питань кримінального права та процесу Кирило Легких у черговому подкасті НААУ «Експертна думка».
За його словами, ключове завдання адвоката — ще до подання заяви вміти реально оцінити, чи має справа перспективу бути розглянутою в ЄСПЛ. Адже не кожне порушення прав, навіть якщо воно очевидне для сторони захисту, буде визнано судом у Страсбурзі як таке, що підпадає під захист Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
«Необхідно зрозуміти, як Європейський суд ставиться до тих чи інших порушень. Не кожне з них може бути предметом оскарження», — підкреслює адвокат. І для того, щоб розібратись, чи має скарга перспективу, слід вивчити практику суду у подібних справах. Найкраще — працювати з оригінальними текстами рішень, а не лише з короткими викладами українською.
Одним із інструментів для цього є офіційна платформа знань про практику ЄСПЛ, адаптована українською мовою. Вона дозволяє знайти релевантну практику щодо конкретного порушення і зрозуміти, як Суд розглядав аналогічні справи в минулому. Також варто звертатися до бази HUDOC — повного реєстру рішень ЄСПЛ.
Окремо спікер звернув увагу на те, що після реформування процедури суд став значно більш формалізованим, з’явилися жорсткі вимоги до оформлення заяв, строки стали коротшими, а комунікація — складнішою. Саме тому адвокат, який розуміє процедуру і практику ЄСПЛ, може зекономити клієнту роки очікування та вберегти від безперспективного провадження. «Є обсяг скарг, який може бути перспективним, і певні речі, які перспективи не матимуть. Комунікація з Судом все ж таки краще буде проведена юристом», — вважає К.Легких.
І навіть у справах, де порушення виглядає системним, немає гарантії, що суд визнає його таким, що тягне за собою відповідальність держави. Прийнятність справи залежить не від суб’єктивного сприйняття клієнта чи адвоката, а від чітких стандартів суду і усталеної практики. «Ми можемо потрапити в пастку обізнаності про справу. Нам здається, що клієнта багато разів і явно порушили, але ЄСПЛ може мати іншу оцінку», — застерігає спікер.
К.Легких зазначає, що до початку звернення до ЄСПЛ важливо проаналізувати, яке саме порушення є предметом заяви, чи охоплюється воно практикою суду, та чи були вичерпані національні засоби захисту. Без цього оцінити перспективу справи складно.