Відмова потерпілого від обвинувачення у формі приватного є безумовною підставою для його закриття: п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК

17.12.2021

Відмова потерпілого від обвинувачення у формі приватного є безумовною підставою для його закриття: п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК

Закриття кримінального провадження через відсутність події кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК) у такому випадку не допускається.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: за ухвалою місцевого суду закрито кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення стосовно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК у зв’язку з відмовою потерпілої від обвинувачення.
 
За ухвалою апеляційного суду змінено ухвалу суду першої інстанції і закрито кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК.
 
Позиція ККС: скасовано ухвалу апеляційного суду та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
 
Обґрунтування позиції ККС: як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК, не дотримався вимог кримінального процесуального закону.
 
Статтею 284 КПК передбачено вичерпний перелік підстав для закриття кримінального провадження. Вони, у свою чергу, класифікуються за декількома критеріями на реабілітуючі та нереабілітуючі. Реабілітуючі підстави пов’язані з констатацією факту того, що підозрюваний/обвинувачений не вчинив злочину. На противагу цьому нереабілітуючі підстави позитивно вирішують питання про вчинення особою злочину (встановлено відсутність події кримінального правопорушення; встановлено відсутність у діянні складу к римінального правопорушення; не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпано можливості їх отримати). Коли йдеться про реабілітуючі підстави закриття кримінального провадження, слід виходити з того, що особа не вчинила протиправного діяння, передбаченого кримінальним законом, i, як результат, має право на реабілітацію. До таких підстав належать ті, які свідчать про повну невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, що їй інкримінується, і мають наслідки зняття підозри, відновлення доброго імені, гідності та репутації.
 
Апеляційний суд, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції за апеляційною скаргою захисника обвинуваченої ОСОБА_2, дійшов висновку, що, враховуючи фактичну відсутність заяви потерпілої про вчинення стосовно неї злочину ОСОБА_2, рапорт слідчого про виявлене кримінальне правопорушення є неналежною підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а тому всі процесуальні дії під час досудового розслідування проведено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону й отримані докази є недопустимими. При цьому суд зауважив, що єдиною законною підставою для початку кримінального провадження у формі приватного обвинувачення є заява потерпілого.
 
У касаційних скаргах потерпіла ОСОБА_1, її представник та прокурор указують, що під час досудового слідства потерпіла зазначала про спричинення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_4 разом із ОСОБА_2, тобто повідомляла слідчому про факт вчинення стосовно неї злочину ОСОБА_2, а тому висновки суду апеляційної інстанції про самостійне виявлення слідчим злочину є необґрунтованими.
 
Ураховуючи засаду диспозитивності і змагального характеру кримінального судочинства, до числа процесуальних прав потерпілого у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення належить його право на відмову від обвинувачення. Оскільки приводом до початку кримінального переслідування у такому провадженні є порушення приватного права, що належить конкретній особі, то саме ця особа повинна мати можливість вибору форми його правового захисту, у тому числі й право впливати на рух кримінального провадження. З огляду на це законодавець передбачив підставу закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, що безпосередньо залежить від волевиявлення особи, яка постраждала від кримінального правопорушення, — відмову потерпілого від обвинувачення (п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК). Обов’язковим наслідком відмови потерпілого від обвинувачення є закриття кримінального провадження. Відповідно до ч. 4 ст. 26 КПК відмова потерпілого, а у випадках, передбачених КПК, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
 
За таких обставин згідно з п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 не можна було закрити у зв’язку з відсутністю події кримінального правопорушення.
 
Детальніше з текстом постанови ВС від 07.07.2021 у справі №487/1817/18 (провадження №51-1960км21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/98220764.
 
Новини партнерів та ЗМІ