.jpg)
Згідно з ч. 3 примітки ст. 289 КК, яка діяла на момент вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, матеріальна шкода, спричинена незаконним заволодінням транспортним засобом, могла полягати виключно у заподіянні реальних збитків.
Обставини справи: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою групою осіб з особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, прибули на територію лікарні та під приводом скористатися послугами таксі зателефонували ОСОБА_3. Після того як останній приїхав у домовлене місце, ОСОБА_1, ОСОБА_2 і особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, діючи умисно, повторно, із погрозою застосування предмета, схожого на пістолет, завдали удару в голову ОСОБА_3 і заволоділи транспортним засобом, який належить на праві власності ОСОБА_4, але перебуває у користуванні ОСОБА_3, чим спричинили останньому значну матеріальну шкоду на суму 88 366,77 грн.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: за вироком місцевого суду визнано винуватими та засуджено за вказані дії за ч. 3 ст. 289 КК я к незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, що завдало значної матеріальної шкоди, та засуджено ОСОБА_1 за вказане кримінальне правопорушення до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 8 місяців з конфіскацією всього належного йому майна; ОСОБА_ 2 – до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 8 місяців з конфіскацією всього належного йому майна.
Апеляційний суд залишив без зміни вказане рішення.
Позиція ККС: змінено вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2: виключено із вказаних судових рішень посилання на кваліфікуючу ознаку дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 289 КК – завдання значної матеріальної шкоди.
Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС погодилася з доводами прокурора у касаційній скарзі про допущення судами попередніх інстанцій неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме врахування наявності в діянні засуджених за ч. 3 ст. 289 КК такої кваліфікуючої ознаки, як завдання значної матеріальної шкоди, оскільки транспортний засіб, яким вони заволоділи, було повернуто працівниками поліції потерпілому без жодних пошкоджень, а тому збитків ОСОБА_3 не завдано.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, вироком місцевого суду дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кваліфіковано, зокрема, за ч. 3 ст. 289 КК.
Колегія суддів не п огоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій щодо наявності в діянні ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 289 КК кваліфікуючої ознаки – завдання значної матеріальної шкоди.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, поза увагою місцевого суду та суду апеляційної інстанції залишилася та обставина, що транспортний засіб, яким заволоділи засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, було повернуто потерпілому ОСОБА_3. Крім того, з показань потерпілого, наданих у судовому засіданні, не було встановлено того, що транспортний засіб зазнав пошкоджень унаслідок його незаконного заволодіння засудженими. Також з установлених судами обставин не вбачається, що внаслідок їх незаконних дій було заподіяно шкоди транспортному засобу, не містять таких даних і матеріали кримінального провадження.
Таким чином, висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про наявність у діянні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 289 КК кваліфікуючої ознаки, – завдання значної матеріальної шкоди, є помилковим, оскільки реальних збитків внаслідок незаконного заволодіння транспортним засобом потерпілому ОСОБА_3 не заподіяно.
Виключення однієї з кваліфікуючих ознак діяння засуджених за ч. 3 ст. 289 КК, на думку ВС, не впливає на розмір призначеного засудженим покарання.
Детальніше з текстом постанови ВС від 18.08.2021 у справі №662/937/17 (провадження №51-4126км19) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/99123668.