Суд закриває провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмета спору, якщо він був відсутній як на час пред’явлення позову, так і після відкриття провадження, коли на час ухвалення рішення місцевим судом між сторонами не залишилося неврегульованих питань.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20 вересня 2021 року у справі №638/3792/20.
Так, районний суд закрив провадження у справі в частині вимог про поділ спільного майна подружжя, оскільки спір вирішено сторонами шляхом укладення відповідного договору. Предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі.
Апеляційний суд скасував ухвалу суду і повернув справу до суду першої інстанції, вказавши, що закриття провадження у зв’язку з відсутністю предмета спору можливе лише в судовому засіданні, а не при проведенні підготовчого засідання.
Верховний Суд, забезпечуючи єдність судової практики, змінив мотивувальну частину постанови апеляційного суду, зробивши відповідні висновки.
ОП КЦС вказала, що закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України можливе лише в судовому засіданні.
Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу ЄСПЛ до тлумачення поняття «спір про право». Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору – це об’єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача.
Тобто правові підстави позову – це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.