Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду вказав, чи є допустимими докази, здобуті в одному і тому самому кримінальному провадженні до перекваліфікації злочину.
Суть справи
Захисник засудженого за ч. 1 ст. 368 КК просив скасувати рішення районного та апеляційного судів із посиланням на:
– порушення вимог ст. 246 КПК під час здійснення негласних слідчих (розшукових) дій,
– відсутність доказів винуватості,
– провокацію з боку працівників СБУ та свідка, який неодноразово був заявником в інших подібних справах,
– невитребування вироків у подібних справах, де свідок був заявником,
– залишення без перевірки доводів про провокацію,
– штучне внесення відомостей до ЄРДР за ч. 3 ст. 368 КК.
Висновок ККС ВС (постанова від 13 вересня 2021 року у справі №750/2942/18)
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду залишив без задоволення касаційну скаргу засудженого та його захисника.
Стосовно доводів сторони захисту про недопустимість доказів за результатами проведення НСРД у вигляді аудіо-, відеоконтролю колегія суддів дійшла висновку, що сторона захисту безпідставно стверджує, що для отримання дозволу на проведення НСРД відомості до ЄРДР було заздалегідь необґрунтовано внесено за ознаками злочину, за вчинення якого передбачено більш тяжке покарання, ніж за інкримінований засудженому злочин, що відповідно до ст. 246 КПК без належних підстав обумовило проведення НСРД.
Справді, відповідно до ст. 12 КК діяння, передбачене ч. 3 ст. 368 КК, належить до тяжких злочинів, що, враховуючи вимоги ст. 246 КПК, дає право органу досудового розслідування проводити НСРД.
Проте кваліфікація дій особи за ч. 3 ст. 368 КПК на початковому етапі досудового розслідування не є порушенням кримінального процесуального закону чи закону України про кримінальну відповідальність та не може вважатися неправильною через те, що здійснена на підставі лише тих фактичних даних, які були в органу досудового розслідування на той час.
Отримані під час досудового розслідування додаткові докази обумовили наступну зміну кваліфікації дій особи за ч. 1 ст. 368 КК, що не свідчить про прийняття рішення стосовно первинної кваліфікації її дій з порушенням закону України про кримінальну відповідальність чи кримінального процесуального закону.
Крім того, як видно з матеріалів кримінального провадження, НСРД було проведено на підставі ухвал слідчого судді, а контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту здійснено відповідно до ч. 4 ст. 246 КПК на підставі постанови прокурора, НСРД у цьому кримінальному провадженні були виконані за попередньою кваліфікацією злочину за ч. 3 ст. 368 КК у зв’язку з надходженням заяви про вимагання хабаря.
Надалі дії засудженого було перекваліфіковано на ч. 1 ст. 368 КК, і будь-яких обмежень щодо використання доказів, здобутих законним шляхом в одному і тому самому кримінальному провадженні, КПК не містить.